Олег Мітрохін: оборонним закупівлям потрібен контроль. Чому треба повернути Антимонопольний комітет в контроль закупівель?

З початку 2024 року Міністерство оборони України здійснює тилові закупівлі через державне підприємство "Державний оператор тилу" (ДОТ), покликане централізувати та спростити процеси закупівель в умовах воєнного стану. Наразі ДОТ зробив дуже багато прогресивних кроків, щоб покращити забезпечення Збройних сил. 

Однак спрощена процедура закупівель, яку використовує ДОТ, також створила широке поле для порушень, корупційних ризиків і неефективного використання коштів платників податків. Ключовим недоліком цієї процедури є неможливість оскаржити рішення до Антимонопольного комітету України (АМКУ), що позбавляє процеси закупівель прозорості та підзвітності. Повернення процедури оскарження рішень ДОТ в АМКУ — критично важливий крок для зменшення корупційних ризиків, підвищення конкуренції та забезпечення ефективного використання державних коштів.

Проблеми поточної системи: що не так із закупівлями ДОТ?

Маніпуляції з документами учасників. ДОТ використовував можливість усунення недоліків у документах постачальників навіть у випадках, коли це не було передбачено для спрощених закупівель. Наприклад, коригування документів учасників було дозволено ДОТ ще до змін у Постанові Кабміну №1275, що регулює оборонні закупівлі у воєнний час. Це створює враження вибірковості, адже іншим учасникам, які не мали можливості вносити зміни, відмовляли в участі.

Оцінка пропозицій з використанням нецінових критеріїв без узгодження з МОУ. Один із прикладів неефективності системи — випадок, коли ДОТ самовільно використав нецінові критерії оцінки пропозицій, хоча їхнє застосування не було затверджене Міністерством оборони. Це призвело до збитків у понад 30 мільйонів гривень через участь лише одного конкретного виробника, під якого й були прописані критерії.

Спроба за будь-яку ціну розширити коло залучених компаній не завжди корисна, бо інколи ДОТ занижує вимоги до постачальників. В підсумку виробництво продукції делегують компаніям без досвіду, співробітників та обладнання. Це веде до того, що закупівлі зривалися або здійснювалися поставки продукції неналежної якості. Було вже багато прикладів, коли подібні постачальники або взагалі не поставили продукцію, або доставили товари неналежної якості, що створило загрозу для забезпечення армії необхідними ресурсами.

Нечіткі умови договорів та додаткові вимоги. ДОТ включав у договори положення, які йшли у розріз із вимогами законодавства. Наприклад, угоди вимагали надання сертифікатів про форс-мажор протягом 10 днів з моменту виникнення обставин, хоча по регламенту ТПП України, вона їх видає лише після настання терміну постачання. Інші вимоги ДОТ, як-от подання актів відповідності, взагалі неможливо виконати у рамках спрощених закупівель.

Маніпуляції зі скасовуванням тендерів. Часто ДОТ скасовує закупівлі з формальним обґрунтуванням «неможливості виправлення помилок», хоча таких помилок може не бути. Це призводить до ручного керування та штучного зриву тендерів на важливі товари, такі як спальники, чохли для шоломів, навушники захисні та інше.

Чим зарадить Антимонопольний комітет? 

Забезпечення прозорості. Механізм оскарження через АМКУ дозволяє усувати порушення, які можуть бути непомічені безпосередньо на рівні закупівель. Без можливості оскарження у прозорому процесі постачальники не можуть об'єктивно захистити свої права, а державний бюджет ризикує втратами на сотні мільйонів гривень через ручне керування закупівлями без використання ринкових механізмів. 

Зниження корупційних ризиків. Відсутність оскарження створює умови для корупції. Наприклад, прописування умов під конкретних постачальників зводить конкуренцію до мінімуму, а відтак зростає вірогідність неефективного використання коштів та отримання неякісної продукції. Контроль з боку АМКУ дозволив би уникати таких ситуацій, забезпечуючи рівні умови для всіх учасників.

Підвищення якості товарів і послуг. Як показує досвід, учасники тендерів, які отримують контракти за спрощеною процедурою, часто не забезпечують якість. Наприклад, було зафіксовано випадки, коли постачальники подавали підроблені документи та не відповідали кваліфікаційним критеріям, що призвело до постачання неякісних товарів. Повернення процедури оскарження в АМКУ дозволить виявляти такі порушення на ранніх етапах.

Запобігання системним зловживанням. Використання АМКУ як механізму оскарження сприяє дотриманню чітких правил у закупівлях. Сьогодні ж ДОТ несе відповідальність за численні порушення через те, що не має інстанції, яка контролювала б дотримання правил. АМКУ може забезпечити цей контроль, що дозволить усунути повторювані порушення. Важливий нюансом також є те, що спеціалісти антимонопольного комітету розуміють специфіку державних закупівель, в той час, як суди загальної юрисдикції не мають спеціальної кваліфікації та підготовки. 

Наведу два яскравих приклади, коли АМКУ міг би допомогти, а суд, навіть підтримавши позицію учасника — ні. Приклад 1. Справа про закупівлю чохлів для шоломів: скасування закупівель. ДОТ оголосив закупівлю на поставку чохлів для шоломів, але згодом скасував її, посилаючись на технічні помилки у власних строках поставки та неможливість їх виправлення. 

Переможець оскаржив таке рішення, оскільки технічні помилки відповідно до Закону не є підставою для скасування процедур. Такий підхід створює ризики для своєчасного постачання чохлів для шоломів та негативно впливає на забезпечення військових. Крім того, з моменту заснування Prozorro невирішеною залишається проблема технічного виконання судових рішень в системі. Фактично судовий розгляд скарги невідворотно призводить до перезапуску процедури закупівлі. 

Приклад 2. Завищені кваліфікаційні вимоги та дискримінація учасників — закупівля на постачання навушників. ДОТ провів тендер на закупівлю навушників для військових, у якому були прописані вимоги документально підтвердженої “відповідності стандартам НАТО”. Однак ці “стандарти” не були необхідними для забезпечення якості продукції. 

Ці вимоги не були узгоджені із Міністерством оборони, і виглядали як дискримінаційні, створюючи додаткові бар’єри для участі у тендері. Як і в першому випадку, учасники змушені були звернулися до суду. Проте — на відміну від АМКУ — суд не може зупинити процедуру торгів, і на момент ухвалення рішення судом термін виправлення помилок у тендерній документації сплив. В підсумку торги провелося скасувати та запускати з нуля. 

В обох прикладах повернення права на оскарження в АМКУ дозволило б оперативно виправити помилки, пов'язані з тендерною документацією та скасуванням процедур, що забезпечило б прозорість закупівель і своєчасне постачання матеріалів для військових. 

Критики процедури кажуть, що оскарження через АМКУ  затягує час. Однак для оборонних закупівель розгляд скарг скорочений до семи днів, що є несуттєвим на тлі середньої тривалості процедур ДОТ, яка складає 45 днів. Таким чином, оскарження не вплине на швидкість закупівель, але підвищить їхню якість і прозорість.

Як підприємець, який регулярно бере участь у торгах, для того, щоб підвищити прозорість, ефективність і зменшити корупційні ризики, я б рекомендував Кабінету міністрів, Мінекономіки, Міноборони та ДОТ спільно: 

• Внести зміни до законодавства про оборонні закупівлі для повернення обов’язкової процедури можливості оскарження до АМКУ.
• Встановити чіткі критерії та вимоги для спрощених закупівель і зменшити можливість маніпуляцій цими умовами. 
• Посилити контроль над виконанням договорів для забезпечення належної якості товарів, особливо у випадках постачання речового майна для військових.

Повернення процедури оскарження результатів оборонних закупівель до АМКУ — це не лише запорука прозорості, але й надійний механізм для запобігання зловживанням і втратам коштів платників податків. Сучасна система без оскарження сприяє порушенням і неефективному використанню ресурсів, що критично важливо виправити в умовах воєнного стану. Відновлення ролі АМКУ дозволить побудувати систему закупівель, що працюватиме на захист інтересів держави та підвищення обороноздатності країни.

Олег Мітрохін — бізнесмен, власник компанії МІК. Компанія МІК — провідний український виробник спецодягу для різних галузей, зокрема для промисловості, будівництва та сфери безпеки.