Катерина Рошук: Президенту більше не вірять та публічно критикують навіть ті, хто ще рік тому наголошував на необхідності утриматися до нашої перемоги
Засновниця онлайн-медіа Букви, політологиня Катерина Рошук вважає, що досягти перемоги буде важко, якщо взагалі можливо, якщо не здійснити ряд першочергових кроків, спрямованих на розв’язання поточних, а не майбутніх проблем.
Відповідний допис вона розмістила на своїй сторінці у Facebook.
Володимир Зеленський презентував план перемоги України над РФ. Українці та партнери відреагували критично.
Президенту більше не вірять та публічно критикують навіть ті, хто ще рік тому наголошував на необхідності утриматися до нашої перемоги.
Ключові пункти плану перемоги Зеленського справили гнітюче враження на втомлених війною українців, які 2,5 роки живуть у циклі обіцянок влади: “війна закінчиться за 2-3 тижні” у 2022-му, “після контрнаступу” у 2023-му, “планом перемоги Зеленського” у 2024-му.
Досягти перемоги буде важко, якщо взагалі можливо, якщо не здійснити ряд першочергових кроків, спрямованих на розв’язання поточних, а не майбутніх проблем:
1. Визначити, що є перемогою та закінченням війни.
Реалістичною метою на даний історичний момент є збереження державності. Вихід на кордони 1991 року не буде означати закінчення бойових дій. Бо РФ не перестала обстрілювати й намагатися заново окупувати деокуповані нами території, як зараз відбувається з Херсоном.
2. Визнати, що війна, яка вже триває 10 років, може тривати ще стільки чи більше. Допоки Росія не відмовиться від мети – знищити Україну. Активні фази війни будуть змінюватися менш активними, але війна — це тепер спосіб життя.
3. Розв’язати проблему з корупцією, яка процвітає й демотивує суспільство.
У розквіті корупції не вдасться звинуватити західних партнерів, бо побороти, а не очолити корупцію — це робота української влади.
4. Налагодити процес мобілізації та демобілізації.
Людина не має почуватися здобиччю, на яку полює ТЦК. Приниження ще нікому не додавало наснаги та патріотизму.
Кілька сотень примусово мобілізованих чоловіків, за полюванням на яких країна стежить в режимі онлайн, робить ухилянтство модним кітчем та способом виживання, що супроводжується мерчем, мемами та музикою.
Людина, яка йде воювати, має знати чіткі строки служби та розуміти власні перспективи у війську та після. На реформі ЗСУ наголошують самі військові, які закликають не мовчати про наявні проблеми.
Можна було б списати на поганих українців, які не хочуть воювати, але я знаю таких, які хотіли у лютому 2022 року, але державна система, яка не готувалася до війни, відправила їх додому після того, як вони відстояли черги під ТЦК. Тепер, коли система про них згадала, вони не хочуть, бо втратили віру й довіру та не хочуть гинути, поки в тилу крадуть.
5. Створити професійний уряд національної єдності.
Замінити кумів, сватів та друзів професійними політиками та державними службовцями.
6. Припинити звинувачувати західних партнерів. Без їхньої допомоги не було б уже нашої держави.
“Містере президенте, чому ми досі не в НАТО?” — так у 2021 році уявляв президент Зеленський свою першу розмову з президентом Байденом у відповідь на запитання журналіста про те, якої допомоги Україна потребує від США.
Ми досі не в НАТО, бо колективним рішенням українців було обрання президентом Зеленського, а вступ у НАТО не був на порядку денному його передвиборчої кампанії. Причиною війни РФ проти України самим Зеленським у 2018 році було названо бажання тодішньої влади заробляти на війні, а не бажання РФ знищити Україну.
Чи можна звинуватити у всіх проблемах президента Зеленського?
Лише якщо пам’ятатимемо, що президентство Зеленського — наслідок волевиявлення громадян на чесних виборах. Громадян, які делегували долю країни, що воює, а разом з нею і свою безпеку, недосвідченому політику. Громадяни, які бачили рецепт припинення війни не у вступі України в НАТО, а в “мирі в очах Путіна”.
Проте, вже не час шукати винних. Тепер ми разом у цьому човні, незалежно від того, хто як голосував у 2019 році.
Щоб вижити, суспільству треба визнати реальність: війна на виживання — це наш спосіб життя на довгі роки, а владі варто дослухатися до критики громадянського суспільства, бо держава у нас одна, і вона перебуває під загрозою знищення.
повний текст статті за посиланням.