Відсутність в КПК чіткого розміру застави дозволяє слідству та суду зловживати і "підставляти" державу в очах ЄСПЛ, - юристи

Адвокати та юристи Євген Солодко та Володимир Кривенко наголошують, що відсутність в КПК чіткого розміру застави дозволяє слідству та суду зловживати цими нормами і тим самим, виносячи такі рішення, «підставляти" державу при зверненні до Європейського суду з прав людини.

Про це адвокати сказали в коментарі Українським Новинам.

За словами Кривенка, в КПК є чіткі норми, які визначають максимальний розмір застави.

Однак, як зазначив юрист, існують положення а.2 ч. 5 ст. 182 КПК, які говорять про те, що у виключних випадках, якщо слідчий-суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

"Вважаю, що така невизначеність, відсутність чіткого розміру застави, дає змогу зловживати як стороні обвинувачення, так і суду, про що неодноразово у своїх рішеннях вказував ЄСПЛ. Законодавець повинен врегулювати цю норму, оскільки ми в таких випадках завжди будемо мати принцип - друзям все, ворогам нічого", - заявив Кривенко.

Разом з тим, адвокат Солодко впевнений, що виносячи такі рішення з непомірними розмірами застав, судді підставляють Україну перед ЄСПЛ.

"Виносячи такі рішення, судді завідомо "підставляють" державу Україна при зверненні до ЄСПЛ, яка сплачує компенсації за такі емоційні рішення з державного бюджету, тобто, за наші з вами податки", - наголосив юрист.

Як повідомляли Українські Новини, адвокатка керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи Анжеліка Моісєєва заявила, що рішення суду, який арештував її клієнтку з альтернативою застави у розмірі 500 млн гривень є незаконним та непомірним, а підозра в незаконному збагаченні бездоказовою.