Іран посварився з Британським музеєм через стародавній літопис

Циліндр Кіра було знайдено 1879 року в стародавньому Вавилоні британською експедицією, й Ірану пообіцяли повернути документ.

Тегеран пригрозив Британському музею припиненням відносин через суперечку навколо так званого циліндра Кіра Великого - клинописного документа VI століття до нашої ери. Британський музей обіцяв надати цінний артефакт як позику Національному музею Ірану, але досі обіцянка залишається невиконаною.

Представники Британського музею стверджують, що, як і раніше, збираються передати на час циліндр у Національний музей Ірану, але поки що вони спостерігають за розвитком політичної ситуації (у червні в країні пройшли президентські вибори, що супроводжувалися масштабними безпорядками).

Циліндр Кіра було знайдено 1879 року в стародавньому Вавилоні експедицією Ормузда Рассама, учня і помічника знаменитого британського археолога сера Остіна Генрі Лейярда. Текст прочитав і опублікував того ж року сер Генрі Роулінсон, найбільший ассиріолог свого часу. У сучасній популярній літературі циліндр часто називають "найдавнішою декларацією прав людини".

Кількома днями раніше від повідомлення про претензії Ірану до Британського музею стало відомо, що Єгипет припиняє співробітництво з паризьким Лувром. Причиною цього конфлікту стала наявність у зборах французького музею п'яти стародавніх стел, на думку єгипетської влади, вкрадених під час незаконних розкопок.