Вікторія Закревська: Від заборони реклами легального гемблінгу програють і ЗМІ, і держбюджет

Завершується четвертий рік від початку реформи ринку азартних ігор, що почалась із президентської ініціативи щодо легалізації гемблінгу в Україні і ухвалення першого у вітчизняній історії Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Цим законом не тільки встановлювалися цивілізовані правила роботи грального бізнесу та вводився державний нагляд за діяльністю організаторів гемблінгу, але й встановлювалися достатньо жорсткі правила реклами азартних ігор. Ці правила містили низку обмежень і заборон, зокрема:

- заборону транслювати рекламу на радіо, телебаченні та в Інтернеті з 6 до 23 години;

- заборону рекламування послуг із гемблінгу в усіх друкованих ЗМІ (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);

- заборону рекламування азартних ігор на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену;

- заборону рекламування на товарах, призначених для осіб до 21-річного віку тощо.

Також реклама азартних ігор не повинна формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі.

Окрім того, статтею 59 передбачалось впровадження відповідальності за порушення вимог законодавства про рекламу азартних ігор та організаторів азартних ігор у формі фінансових санкцій обсягом до трьохсот мінімальних заробітних плат (2,4 млн грн). Цього цілком достатньо для боротьби із будь-якими зловживаннями з богу легального бізнесу, також це давало можливість для правоохоронних органів із легкістю виявляти нелегальну рекламу і діяльність компаній чорного ринку.

Водночас легальна реклама була і поки що залишається вагомим джерелом доходів медійного ринку. Як наслідок – система працювала, легальний гральний та медійний бізнеси підтримували один одного, і всі сумлінно сплачували податки до державного бюджету.

З моменту ухвалення у першому читанні законопроєкту № 9256-д ситуація стала загрозливою як для гемблінгу, так і для медійного ринку, оскільки його нормами пропонується повністю заборонити рекламу азартних ігор та рекламу торговельних марок у будь-яких медіа незалежно від технології їх розповсюдження та в усіх друкованих медіа, крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм. У реальності це означатиме, що, окрім реклами нелегалів, жодної іншої реклами не буде!

Закон ще не ухвалено, проте збитки від нього вже є. Тому що наприкінці травня уряд ухвалив зміни до Постанови від 17 травня 2024 року № 566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет», які передбачають заборону в Україні реклами азартних ігор та букмекерських контор до ухвалення законопроєкту № 9256-д. Тобто закону ще немає, а рекламу гемблінгу вже заборонено.

Слід зазначити, що у випаду ухвалення законопроєкту втрати медійного ринку становитимуть 500-700 млн грн лише цьогоріч. Якщо подивитись на втрати у розрізі медіа-типів, то:

- телевізійний ринок оцінює свої втрати приблизно в 400 млн грн;

- ринок радіомовлення – у 100–150 млн грн;

- ринок зовнішньої реклами – у 50 млн грн;

- ринок Інтернет-реклами – у 100 млн грн.

Це приблизні втрати за пів року. Наступного року, відповідно, суму втрат можна множити на два. І зовсім не факт, що це єдині втрати медіа-ринку, оскільки дохід від реклами легального гемблінгу становить левову частку стабільних доходів від реклами. Позбавлення ЗМІ більшої частини цих доходів у сучасних скрутних економічних умовах призведе до того, що вони будуть вимушені або скорочувати обсяги діяльності, або взагалі йти з ринку, або… переходити на рекламу нелегалів, щоб хоч якось вижити. Бо завжди, коли є обмеження легальних можливостей для заробітку – квітнуть нелегальні, але якщо від цього ще й залежить не просто прибуток, а виживання видання…

Тож вчергове наголошую на тому, що боротьба з легальним гемблінгом, зокрема заборона його реклами, на користь лише представникам чорного ринку. Ринку, який неможливо контролювати, як це доведено практикою 2009-2020 років, коли гральний бізнес існував в Україні поза законом.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань