Микола Присяжнюк

Присяжнюк: "Інвестиції в український АПК цього року можуть досягти 60 млрд грн"

Голова МінАП Микола Присяжнюк в інтерв'ю РБК-Україна розповів про перспективи й шляхи залучення інвестицій у вітчизняний аграрний комплекс, про перебіг переговорів зі створення Зони вільної торгівлі з ЄС, а також про перспективи цукрової й рибної галузей.

- Яка зараз ситуація з інвестиційним кліматом в АПК?

- За підрахунками українських й іноземних аналітиків, інвестиції, яких потребує агропромисловий комплекс, обчислюються приблизно на рівні 20 млрд дол. Зрозуміло, що держава самостійно не в змозі виділити таку кількість коштів для інвестування в АПК. Ми повинні створювати клімат для залучення інвестицій.

За попередні 18 років в АПК надійшло близько 2,5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Звичайно, якщо брати в обсягах прямих іноземних інвестицій всю економіку, це становить близько 7%. Але ми чітко розуміємо, що перші роки - навіть років 14, інвестиції в АПК фактично не йшли. На сьогоднішній день обстановка на світовому ринку продуктів харчування й на внутрішньому ринку склалася така, що АПК став привабливим для інвестицій.

За минулий рік в АПК надійшло близько 20 млрд грн інвестицій в основний капітал. Якщо ми переглянемо тенденцію за перше півріччя 2010 р., то в нас відбувається збільшення інвестицій саме в сільське господарство.

- Зараз збільшилася кількість інвестицій саме в сільське господарство, хоча раніше інвестори надавали перевагу харчопереробній промисловості. Чому відбулися такі зміни?

- Сьогодні кожен інвестор, який перебуває в переробній галузі, чітко розуміє, що йому потрібно вертикально інтегруватися вниз - до вирощування, до логістики. І, по-друге, у зерновій групі чітко зрозуміло, що без фінансування вирощування зерна, вже стає сутужніше бути трейдером. Молочні переробники зрозуміли, що без своїх ферм, без свого виробництва молока, якісну продукцію виготовляти дуже складно.

- Яким чином МінАП стимулює прилив інвестицій у галузь?

- Ми вже розробили програми на 2011 р., які мотивуватимуть й стимулюватимуть залучення інвестицій в агропромисловий комплекс. Це здешевлення вартості основних засобів виробництва в цих галузях до 50%, здешевлення відсотків за кредитами й, звичайно, це здешевлення до 30% вартості сільськогосподарської техніки, яку буде залучено в ці проекти. Загалом, це досить великі преференції. І ще один важливий напрямок, яким ми будемо мотивувати внутрішні інвестиції й кошти фермерів і приватників, - ми будемо надавати через форму лізингу мініферми, мінісвинарники, які б дали можливість розвиватися малому й середньому бізнесу.

- Скільки інвестиційних коштів аграрії зможуть залучити цього року?

- Інвестиції будуть на рівні минулого року. На рівні 20 млрд грн - прямих іноземних інвестицій. Плюс IPO буде, я думаю, на рівні 30 млрд грн. Інвестиції загалом, з огляду на внутрішні інвестиції, цього року будуть досить вагомими - близько 60 млрд грн. Динаміка інвестування в АПК досить задовільна.

- Як працює постанова з здешевлення кредитів в АПК за рахунок коштів стабфонду?

- Ми будемо здешевлювати кредити, компенсовувати основні засоби виробництва, компенсувати в передбачених порядках. Наше завдання, щоб проекти, які були початі й вже побудовані на понад 50%, якомога швидше ввести в експлуатацію.

- Чи є сьогодні гроші в стабфонді для надання фінансування аграріям відповідно до цієї постанови?

- Ми сподіваємося, що будуть. Це питання до Мінфіну, але ми зі своєю аграрною наполегливістю проситимемо, щоб їх нам виділили.

- Коли запрацює дотація на одну корову?

- З дотацією на одну корову в нас виходять певні непорозуміння. Ви знаєте, що в першому півріччі в нас було багато розмов з асоціаціями, виробниками, переробниками. І ми вирішили, що на друге півріччя залишаємо стару схему. ПДВ акумулюється в переробників, і переробники їх платять виробникам. Але є вимоги Всесвітнього банку, щоб цю дотацію практично ліквідувати, навіть на друге півріччя поточного року. Ми наполягаємо на своєму, і плануємо з 1 січня 2011 р. вже почати фінансову підтримку сільгоспвиробників прямо, шляхом акумулювання коштів на спецрахунки, а це набирається близько 3 млрд грн. Тобто я вважаю, що з 1 січня (2011 р.) ми будемо цими коштами мотивувати підприємців, зокрема, до збільшення поголів'я молочної череди.

- Яка ситуація в переговорах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом? Коли можуть бути конкретні результати?

- Сьогодні найбільше неузгоджених питань саме в аграрному секторі. Недавно в мене була зустріч у Європарламенті з депутатами, з керівниками комітетів, також зустрівся з єврокомісаром з фінансі з питання підписання протоколу про ЗВТ. Ми розуміємо, що є низка питань, у яких ми можемо піти на поступки, але ми хочемо бачити чітку компенсацію цих поступок. Чи це фінансові компенсації, чи юридичні, чи це відкриття зовнішніх ринків євроспівтовариства для нас, інша допомога - поки відповіді немає. Ми вже провели 12 раундів переговорів і поки настоюємо на своїх позиціях. Але я чітко розумію, що може бути політична воля для підписання протоколу, і в тому чи іншому ступені нам доведеться поступитися. Але ми будемо максимум утримувати інтереси нашого сільськогосподарського виробника.

- Україні доведеться відмовитися від деяких географічних назв. Як, наприклад, будуть називатися українські коньяки й шампанське?

- Не факт. Ми знайшли обґрунтування, що можемо виготовляти продукцію під цими назвами. Передбачено, що якщо країна до підписання протоколу про ЗВТ понад 10 років виготовляла продукцію під тими або іншими назвами, за великим рахунком, вона може продовжити це виробництво. Якщо євроспільнота наполягатиме, і нам доведеться піти на поступки, ми будемо вимагати тут саме матеріально-фінансові компенсації.

Ми можемо одержати під час підписання протоколу про ЗВТ строк, через який ми вже не можемо випускати цю продукцію, тобто, строк переходу на нові назви. А можемо, одержавши фінансову компенсацію, відразу припинити.

- Скільки зерна планує закупити Агрофонд цього року?

- Ми плануємо, якщо Мінфін випустить ОВДП, які заплановані в обсязі 5 млрд грн, і з огляду на той 1 млрд грн, що є в Агрофонді, закупити близько 4-5 млн т зерна в Агрофонд.

Це вплине позитивно на ринок, також ми таким чином не дамо можливості трейдерам демпінгувати на зерновому ринку. І ми вже чітко зрозуміли для себе, що ми забезпечуємо продовольчу безпеку, а також, що в нас з'явиться державний гравець на зерновому ринку.

- Ви знизили прогноз урожаю з 46 млн т до 42-43 млн т. Яким буде прогноз щодо якості?

- Якість зерна буде набагато гіршою, ніж ми очікували. Але все-таки ми плануємо одержати продовольчої пшениці в 9 млн т. У нас є ще 2 млн т перехідних залишків. Для харчових потреб нам потрібно пшениці 5400 тис. т, жита - 500 тис. т, ячменю - 150 тис. т і кукурудзи - 150 тис. т. За якістю, звичайно, нам хотілося б, щоб зерно було набагато кращим. Цього року якість нам підпсувала погода, але ми будемо вимагати від сільгоспвиробників дотримання сівозмін і дотримання якості й родючості ґрунтів.

- Чи планується збільшити відсоток прогнозованого фуражу?

- Фураж збільшився в нас десь на 15% через негоду, через дощі, невизрівання й неможливість вчасно зібрати врожай.

- Яка зараз ситуація з щодо Національної аграрної біржі? Вона викликала невдоволення в Союзу аграрних бірж і трейдерів.

- Проект цієї постанови зараз проходить узгодження й експертизу - наскільки це доцільно. Я думаю, що зернотрейдери рано підняли шум. Держава зобов'язана контролювати зовнішні експортні контракти, щоб унеможливити експорт тієї кількості зерна, яка могла б зашкодити продовольчій безпеці країни.

- Яка ситуація зараз із сертифікованими елеваторами?

- На сьогоднішній день ми ще продовжуємо сертифікацію й перевірку елеваторів. Попередні роки показали, що Агрофонд розміщав своє зерно на елеваторах, які не були сертифікованими. Тому зараз ми маємо негативні наслідки - втрату товарної якості зерна, і маємо те, що зерна там немає в наявності. Ми бачимо, що 4 млн т зерна ми можемо спокійно зберігати на елеваторах Держрезерву й на елеваторах ГАК "Хліб України". Тобто особливих проблем немає.

- Віце-прем'єр Борис Колесніков заявляв, що уряд цього року має намір відмовитися від державного втручання в ціноутворення на сільгосппродукцію. Наскільки ринок до цього готовий?

- Я підтримую в цьому Бориса Вікторовича. Тому що регулювання цін у ринкових відносинах - неефективний метод. Регулювати ціни можна тільки інтервенцією додаткових продуктів харчування, якщо ми хочемо знизити ціни.

- Чи очікується в Україні подорожчання продуктів восени?

- Я хотів би, щоб цінове питання й функції щодо регулювання цін належали Мінекономіки. Наше завдання - виростити, зробити продукцію, забезпечити продуктами харчування й мати можливість їх продати. За прогнозами, наявність сільгосппродукції дасть змогу забезпечити цінову стабільність.

Після того, як країна стала членом СОТ, проблем зі зростанням цін, якщо вони не пов'язані із ситуаціями на світовому рівні, за великим рахунком, не має бути. Тому що ввізні мита на продукти харчування на сільгосппродукцію досить низькі.

- Коли запрацює програма дотацій на цукровий буряк?

- Дотацію на цукровий буряк передбачено. Я думаю, що це буде кінець серпня - початок вересня, коли готується площа під посів цукрового буряка на новий урожай. Приємно констатувати, що в нас буряка посіяно понад 500 тис. га, визрівання йде нормально. Якщо ніяких катаклізмів не буде, ми матимемо достатню кількість цукру.

- Коли ми можемо очікувати остаточне рішення Росії про зняття мита на 300 тис. т цукру?

- У нас є протокольна домовленість, яка передбачає, що після збору врожаю цукрового буряка ми проводимо спільні баланси, Росія підраховує, який дефіцит цукру в них, ми підраховуємо своє надвиробництво цукру й тоді чітко будемо розуміти, який обсяг цукру Україна зможе експортувати в Росію, починаючи з 1 січня (2011 р.). Тобто, ми плануємо, що з 1 січня 2011 р. Росія надасть нам дозвіл на ввіз нашого цукру, виготовленого із цукрового буряка.

- Україна імпортує понад 70% риби, яка продається українським споживачам. Чому склалася така ситуація і як її змінити?

- Ситуація в рибній галузі жалюгідна. Після здобуття незалежності ми втратили майже весь рибальський флот. Тоді було 140 кораблів. На сьогодні ми маємо сім або вісім кораблів, які чи не можна експлуатувати, чи вони перебувають в оренді. Щоб відродити рибну галузь необхідно великі інвестиції, і сьогодні говорити, що інвестор має велике бажання інвестувати в рибну галузь, поки рано.

Якщо бути відвертим, у найближчі 1-2 роки збільшити виробництво української риби буде важко. Рибний комітет зараз відпрацьовує програму, яка передбачає зокрема й залучення інвестицій.

- Чи потрібно приймати закон про рибний вилов?

- У нас немає закону. Однак у нас є досить багато регуляторних методів, щоб рибний вилов упорядкувати. Я вважаю, що закон не потрібний, закон без програми й без фінансової підтримки працювати не буде. Якщо буде фінансова підтримка й буде програма розвитку, вона буде працювати й у рамках того законодавчого поля, яке сьогодні існує.

Інтерв'ю взяла Аліса Коник для "РБК-Україна" .