Данило Гетманцев: Прожитковий мінімум потрібно збільшувати, а споживчий кошик – переглянути

Українські Новини вирішили дізнатися у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, скільки втрачає держбюджет через "тіньову" економіку, що буде впливати на курс гривні найближчим часом, причини перезавантаження БЕБ та ін. Також обговорили питання пенсій прокурорів та спецпенсій, яка буде їх подальша доля та чи підвищать прожитковий мінімум.

Нарешті призначено нового Голову Бюро економічної безпеки. Ви свого часу були автором законопроєкту, що створював БЕБ. На вашу думку, в чому полягала головна проблема старої моделі? Чому постало питання повного перезавантаження — і чого ви очікуєте від новопризначеного керівника? І якщо з БЕБ ситуація начебто зрушила з місця, то що далі з митницею? Нас чекає аналогічне “перезавантаження” — чи інший підхід?

Я автор не тільки закону про БЕБ, а й автор закону про перезавантаження Бюро. Призначенням першого керівника цього органу ми припустилися помилки, яку виправляємо перезавантаженням Бюро економічної безпеки. Про що йдеться, коли ми говоримо про перезавантаження тих органів, які входять до предмета відання нашого комітету (Податкова, Митниця,БЕБ та деякі інші). Ми говоримо про те, що протягом тривалого терміну, близько 30 років, а може і з часів СРСР, склалася достатньо міцна кланова система. Це система пов'язаних між собою корупційними зв'язками посадовців, які, діючи за принципом кругової поруки і покриваючи один одного, генерують тіньову економіку, підживлюють її та харчуються з неї. 

Вирішити це питання точковими методами неможливо. Можливо лише системно перезавантажуючи ці органи і ламаючи ці горизонтальні зв'язки, які між ними існують. Бо виходить так, що насправді вони керують багатьма процесами в державі. Бо змінюються Президенти, партії, політики, а вони лишаються на своїх місцях і зміцнюють свої зв'язки.

Наші системні рішення про перезавантаження спрямовані на руйнацію цих зв'язків. Та й сам закон про створення БЕБ – це фактично закон про перезавантаження колишньої Податкової міліції. Але з самого початку не вдалося повноцінно це зробити, бо керівником БЕБ було призначено очільника Податкової міліції. Він зробив з БЕБ ту саму Податкову міліцію, змінив вивіску. Це очевидна вина комісії з призначення керівника БЕБ, яка не встояла перед тиском системи та благословила реінкарнацію демона.

Тому ми вийшли з ініціативою перезавантаження та призначення нового керівника БЕБ за участі міжнародників. Бо саме такий конкурс може бути прозорим. А новопризначена людина може бути політично незалежною. Тобто йому не зможуть нав'язувати будь-які рішення по якимось схемам або кадровим питанням будь-які посадовці в державі.

Конкурс був проведений, але ми бачили, як і цього разу опиралася корупційна система і намагалася уникнути призначення людини, яка пройшла конкурс і була чесно обрана.

По завданням нового керівника – ми очікуємо переатестації працівників. Йому на це виділяється 18 місяців. Але це не означає, що він має використати на це увесь період. Це граничний строк. Він повинен зробити це одразу. Також він має перепризначити керівництво і власне змінити сутність роботи БЕБ.

Це орган, який покликаний розслідувати економічні злочини замість ДБР, Нацполу, СБУ та інших органів. І також він повинен бути безперечно аналітичним органом. Він не повинен працювати з "маски-шоу" та подібними методами. Тому ми дуже швидко побачимо, чи принциповими будуть зміни з приходом нового керівника.

Проблема в тому, що "тіньова" економіка в Україні – це не одне і те саме, що в європейських країнах. Нещодавно була новина, що у Німеччині "тінь" складає 11% і це для них було шоком. Але якщо порівнювати з 50% у нас, то різниця суттєва. "Тінь" є завжди. Але на відміну від їхньої "тіні", наша не боїться нічого, розташована у найкращих місцях супермаркетів та торговельних центрів. Вона навпаки, ніби кидає виклик суспільству, стверджуючи, що в ньому працюють інші закони успіху, коли ти успішний не тому, що краще працюєш і є розумнішим, а тому що ти є хитрішим за інших.

Тож реальні результати роботи БЕБ ми побачимо, коли "тінь" почне ховатися. Це стосується контрабанди, підакцизних тютюну, алкоголю, палива і т.п. Також ми побачимо все по цифрах, бо все це вимірюється в надходженнях в державний бюджет. В 2024 році ми отримали в бюджет +2,5 млрд. доларів саме за рахунок детінізації окремих галузей. І цей тренд має бути набагато потужнішим. Я прихильник оцінювати роботу по результатах, в цьому випадку по цифрах, а не по заявах чи презентаціях.

Щодо Митниці, то це питання з тієї ж категорії – така ж корумпована система, сформована десятиріччями. Кабмін оголосив конкурс на керівника Митниці і до кінця грудня ми відповідно до міжнародних зобов'язань маємо призначити нового голову. 

Ви згадали про "тінь" і в цьому контексті питання по контрабанді електротоварів. В Україні досить гостро стоїть проблема з контрабандою електроніки, особливо техніки Apple. Скільки держбюджет втрачає коштів через схеми і чи можете назвати основні схеми?

Держбюджет загалом від контрабанди електроніки втрачає біля 20 млрд. гривень, половина з цієї суми – це техніка Apple. Мова йде про середній та дорогий сегмент. На дешевому сегменті ухиляння мінімальні.

Схеми дуже розповсюджені. Роботу з протидії зазначеним злочинам ми почали у вересні минулого року. На сьогодні ми звертаємо увагу відповідних органів, що така робота не здійснюється належним чином. Ми бачили порушені кримінальні справи проти мережі "Ябко" минулого року, вилучення продукції. А результатів роботи у вигляді підозр та вироків – не бачимо. Більше того, мережа активно розвивається, відкриваючі нові магазини. І вона така точно не єдина.

Схеми досить прості та зрозумілі. Вони не приховуються і всіляко рекламуються. Та ж мережа "Ябко" та "Яблуко" – це мережі в найкращих локаціях наших міст. Вони працюють без оформлення продукції, хоча зобов'язані показувати весь ланцюг переходу товарів від митниці до останньої каси. Вони не б'ють чеки, продають "в чорну", везуть контрабандою товар, подрібнюються на ФОПів.

Ми повинні припинити цей безлад і детінізувати економіку. У нас просто немає іншого виходу.

Наразі прогноз по курсу гривні на поточний рік не справджується і гривня залишається міцною. Які Ваші особисті очікування, чого чекати на кінець цього року та в наступному?

Я ніколи не даю прогнозів курсу, бо сама моя заява може вплинути на курс. Це все через мою посаду. Але я можу описати ті тенденції, які будуть впливати на курсоутворення.

Перше – за 7 місяців поточного року ми бачимо, що ситуація на валютному ринку є досить стійкою. Гривня навіть трішки зміцнилася до долара, та знецінилась до євро. Але це знецінення не пов'язане з гривнею, а виключно зі співвідношенням долара та євро, це загальний тренд.

Відносно стабільна ситуація на валютному ринку забезпечується за рахунок жорсткої монетарної політики НБУ, який не знижує облікову ставку та прогнозує її збереження на рівні 15% на кінець року при прогнозованій інфляції 9,7%.

Друге – це достатній рівень міжнародної допомоги. Ми вже отримали 24 млрд. доларів цього року при потребі в 39,3 млрд. доларів. А маємо до кінця цього року підтвердженими 54 млрд. доларів. Тобто у нас буде перехідний залишок на наступний рік. У нас досить високі золотовалютні резерви,  43 млрд. доларівна початок серпня. Це все разом забезпечує стабільність гривні.

З цього можна зробити висновки, що ніяких стрибків до кінця року не очікується. Звісно, якщо не буде ніяких потрясінь.

Але, з іншого боку, є негативні фактори. І я не хотів би створювати ілюзію, що все у нас дуже добре. У нас дуже напружена і складна ситуація у фінансовій сфері. Бо ми маємо значний подвійний дефіцит і держбюджету в 20% ВВП, і дефіцит рахунку поточних операцій – 17% від ВВП. Такі показники є вкрай негативними для будь-якої країни.

Разом з тим, дефіцит поточних операцій перекривається за рахунок партнерів. І за рахунок цієї допомоги ми навіть маємо невеликий "плюс" по платіжному балансу. Але це все за рахунок партнерів. Проблема всієї цієї конструкції в тому, що основа стабільності – ця допомога. І її відсутність сьогодні може мати фатальні наслідки.

Чому це є проблемою? Бо у 2026 та 2027 роках ми маємо з цим певну невизначеність. Проблему в контексті, що наша потреба на наступні два роки по оцінкам Кабміну складає 75 млрд. доларів, а по оцінкам НБУ – 65 млрд. доларів. Із цих грошей підтверджена лише третина. Розрив на наступний рік за різними сценаріями складає від 8 до 18 млрд. доларів. Це величезний розрив. Якщо ми говоримо про детінізацію, то в найкращому випадку наступного року ми зможемо зібрати додатково +6 млрд. доларів. 

У ЗМІ все частіше підіймаються питання прожиткового мінімуму та спецпенсій. Прожитковий мінімум в Україні вже дуже давно не відповідає реаліям. Що необхідно зробити, щоб збільшити прожитковий мінімум і чи є в бюджеті для цього фінансові ресурси? Та коли остаточно буде прийнято закон по пенсіям прокурорів та виведенню спецпенсій з ПФУ?

Це питання соціальної справедливості в нашій країні. І воно є надважливим, і, на жаль, залишається поза увагою. Але у країні, в якій мінімальна пенсія складає 2,3 тис. гривень, а середня пенсія – 6,4 тис. гривень – це все неприйнятні речі. А тим паче при максимальній пенсії в 390 тис. гривень. Різниця між мінімальною та максимальною пенсіями складає 165 разів. Так не може бути, цей розрив свідчить про величезну соціальну нерівність.

Тому ситуацію необхідно змінювати. Так, ми розуміємо, що є великі обмеження в коштах, адже за рахунок допомоги партнерів ми фінансуємо всі наші соціальні програми. За свої гроші ми фінансуємо лише оборонку. Проте перерозподіл цих коштів має бути більш зрозумілим. Питання низьких пенсій та прожиткового мінімуму взаємопов'язані між собою.

Прожитковий мінімум був введений в 1999-му році відповідним законом, це Конституційна категорія. І до прожиткового мінімуму зараз прив'язані 150 різноманітних виплат. Це від виплат соціальної допомоги, мінімальної пенсії, до  грошового утримання посадовців та різноманітних службовців, штрафів.. І коли ти чіпаєш прожитковий мінімум, то це чіпляє за собою цілий каскад наслідків у вигляді тих чи інших видатків з бюджету.

Для початку потрібно відв'язати від прожиткового мінімуму невластиві для нього виплати. Це означає, що зарплати суддів, прокурорів повинні платитись без прив'язки до прожиткового мінімуму. Я не говорю про штрафи і все інше.

Потім ми повинні переглянути споживчий кошик, за яким формується фактичний прожитковий мінімум. Адже ми маємо номінальний прожитковий мінімум в бюджеті – він неадекватний реаліям. І є прожитковий мінімум, який в 3,5 рази більший – так званий фактичний, який формується відповідно до споживчого кошику.

Споживчий кошик – це така категорія, яка обраховується за стандартами середини 90-х років. З чого ми бачимо, що демісезонна куртка для підлітка має служити 3 роки, одні плавки – 5 років. Це якісь просто дикі цифри, і важко уявити, що так можна жити.

Після перегляду складу споживчого кошику або методики його розрахунку необхідно сказати правду людям – яким є прожитковий мінімум в країні. Ми повинні його назвати, розраховуючи з реальних потреб людини, а не підганяти задачу під відповідь.

Також ми повинні дати людям конкретний графік приведення стандартів до реального прожиткового мінімуму. І цей мінімум повинен реально співвідноситися з неоподатковуваним мінімумом, мінімальною зарплатою і мінімальною пенсією. Це повинна бути одна категорія. Бо у багатьох європейських країнах немає такого поняття, а є лише мінімальна зарплата.

Звідки взяти гроші? Це пов'язано з першим нашим питанням – детінізацією. Бо в тіні може бути до 900 млрд. гривень, які щороку не надходять до бюджету. А на всю соціалку ми витрачаємо біля 420 млрд. гривень. Таким чином виведення з "тіні" грошей дозволить значно підвищити соціальні стандарти в країні. Це просто очевидні речі, але люди їх чомусь не розуміють. Перефразовуючи приказку, можна сказати: “чоми ми бідні? Бо в тіні. Чому в тіні? Бо бідні!”

Питання по мораторію на перевірки бізнесу з низьким ступенем ризику – чи не стане бізнес більше зловживати, якщо його не будуть перевіряти?

Я взагалі не вважаю, що існують прості рішення складних проблем. Яку проблему ми вирішуємо мораторієм? Ми вирішуємо проблему зловживання правоохоронних органів, які використовують свої повноваження не задля протидії "тіньовій" економіці і злочинам, а задля власного збагачення через створення проблем білому бізнесу.

Ця проблема вирішується лише таким чином, яким її, за першими ознаками. намагається вирішити новий генеральний прокурор. І ніяк по іншому. Він переглядає справи проти бізнесу і закриває безпідставні справи, чи які занадто довго розслідуються і не мають судових перспектив. Це робота складна, кропітка, довга, не на один день. Але це єдиний вірний шлях, який потрібно пройти. Потрібно змусити виконувати правоохоронні органи закони.

А мораторій на перевірки б'є передусім по білому бізнесу, бо вигодонабувачами є "тіньовики". Я дуже обережно ставлюся до таких рішень.

Проте, в Указі Президента в частині податкових перевірок не йдеться про повний мораторій, йдеться про ризик-орієнтований підхід.акий підхід потрібно підтримати. Власне, це те, що робить податкова з 2022 року, зміщуючи акценти з податкового контролю за білим бізнесом на податковий контроль за бізнесом з ознаками ризиковості. Власне про це і Клуб білого бізнесу, до якого прагнуть потрапити підприємці.  Тому реалізація ідеї мораторію на перевірки білого бізнесу через реалізацію ризик-орієнтованого підходу до перевірок є абсолютно слушною.

16 липня 2025 року Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за три ключові законопроєкти про Defense City. Можете коротко розповісти як це вплине на нашу обороноздатність.

Я є автором цих законопроєктів і, безперечно, підтримую їх прийняття. На сьогодні у світі є величезний попит на нову сучасну зброю. Ту зброю, яка виготовляється нашими виробниками також. Але зважаючи на особливий стан в нашій країні, то можливості для експорту значно обмежені. А відповідно і обмежені можливості для виробництва.

Незважаючи на те, що ми в 3 рази збільшили виробництво зброї, потужності наші ще в 3 рази можуть перевищити фактичне виготовлення. На 9 млрд. доларів ми виготовляємо зброї, а потужності на 25-30 млрд. доларів і вони можуть ще зростати. Необхідно дати можливість нашим зброярам експортувати зброю.

Законопроєкти створюють особливий правовий режим Defense City. Це означає, що вони отримують певні пільги. Вони не такі великі, ці пільги. Але підприємства отримують пільгу в сплаті податку на прибуток в разі реінвестування прибутку у виробництво. Це також особливий режим валютних розрахунків. Крім цього, це також особливий режим інформації про підприємства, можливості для релокації у більш безпечні регіони. Це все має дати поштовх для розвитку оборонної промисловості.

Був регулятор грального бізнеса КРАІЛ, який ліквідували та створили ПлейСіті. Але очільник нового регулятора – це представник топ-менеджменту з КРАІЛ. Чого Ви очікуєте від нового регулятора?

Напевне кратного зростання по сплаті податків ми вже не отримаємо, так як гральний бізнес істотно вийшов з "тіні". Але ми бачимо зловживання щодо деяких операторів. Наприклад, компанія "Фавбет", ми бачимо ухилення від сплати податку GGR. Вони маніпуляціями зменшують сплату. Дуже важливо аби Податкова не закривала на це очі, і ми слідкуємо, щоб з боку податківців не було жодних корупційних проявів.

Це не питання до ПлейСіті, а до Податкової. А щодо ПлейСіті – єдиним показником щодо їх діяльності, який ми будемо сприймати як позитивний, це буде запровадження з вересня цього року системи онлайн моніторингу азартних ігор. Власне причиною ліквідації КРАІЛ було те, що ми не отримали систему онлайн моніторинга протягом 3 років. Були постійно якісь незрозумілі пояснення причин. Але ми розуміли, що ця робота була навмисне заблокована.

Щодо посадових осіб нового органу, то я б не звертав увагу на прізвища. Тому що політичну відповідальність за роботу ПлейСіті взяв на себе Михайло Федорів, перший віце-прем'єр-міністр. Він особисто несе відповідальність, щоб система онлайн моніторингу запрацювала.

Як ставитесь до законопроєкту Железняка та ряду депутатів №13356 про дозвіл включення криптовалют до резервів Національного банку? Чи не занадто ризикований це актив для резервів?

Ми спілкувалися з головою Національного банку з цього приводу і не підтримуємо такі кроки, зважаючи на високу волатильність криптоактивів. Мені здається, що автори цього законопроєкту також не дуже розраховували на підтримку оплесками цього документу з боку Нацбанку. Жодних натяків на те, що ми його будемо приймати, на сьогодні немає.

По зменшенню лімітів на карткові перекази для населення. Представник НБУ в одному з інтерв'ю розповів, що в регуляторі не можуть порахувати кількість дропів та обсяги їх зловживань. Можливо у Вас є якісь цифри по цій темі?

На це питання не може бути точної відповіді. Бо дропи – це "тінь". "Тінь" ми можемо порахувати дуже приблизно. І будь-які точні розрахунки будуть необґрунтованими. Проблема дропів існує, вона дозволяє ухилятися від оподаткування, а також фінансувати тероризм. Ми підтримуємо НБУ в боротьбі з цим лихом.

Знаю, що НБУ готує законодавчі зміни по боротьбі з цими проблемами. Ми його вивчимо, але ця боротьба повинна продовжуватись у майбутньому.

Як ми зараз бачимо, через впровадження лімітів на перекази тих чи інших обмежень зазнали менше  1% операцій.