Нардеп Ніна Южаніна: банківську таємницю українців вже фактично почали розкривати

У 2025 році український онлайн-ринок опинився під пильним наглядом податкових органів. Державна податкова служба активізувала перевірки продавців на платформах, таких як OLX, Prom.ua, Rozetka. 10 квітня депутат Верховної Ради, член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна опублікувала інформацію, що урядовці готують проєкт закону, що передбачає щорічну передачу даних про всіх онлайн-продавців до податкових органів.

Українські Новини вирішили поспілкуватися з народним депутатом Южаніной, яка була головою податкового комітету у минулому складі Ради, аби дізнатися всі подробиці стосовно оподаткування та продажів на онлайн-платформах. Також ми обговорили ідею влади про розкриття банківської таємниці та податкову політику нинішньої влади загалом.

Ви повідомили, що Міністерство фінансів підготувало законопроєкт, який передбачає щорічну передачу даних про всіх онлайн-продавців до податкових органів. Чи є вже якісь нові відомості щодо цього законопроєкту і того, що саме планується запровадити?

Насправді, як і, мабуть, більшість експертів, ми дізналися про цей законопроєкт тільки після того, як була призначена робоча група для його обговорення. Мінфін його підготував, "вивісив" його на своєму офіційному сайті, як того вимагає процедура, протягом місяця передбачено час на ознайомлення та подання заперечень. Слава Богу, що була робоча група і вдалося підняти ряд питань. Але, знаєте, якби не широке висвітлення цієї теми у ЗМІ, якби медіа не "підхопили" моєї інформації, то, можливо, ми взагалі б нічого не дізналися. Проєкт просто з'явився б у комітеті — і все.

Сьогодні індикатором того, як рухається це питання, можна вважати заяву голови профільного комітету. Він сказав, що Мінфін дійсно готує такий законопроєкт, але "не все пропало" — ніби щось в комітеті вдасться поправити в кращу сторону. Наприклад, внести зміни щодо мінімальних сум продажу вживаних товарів, після яких починається оподаткування. Таке він оголосив, але до того ж додав ще купу інших речей. Зокрема щодо фіскалізації буквально всіх процесів, які вони всі ці роки виношували у своїй голові і мріяли про те, би якби скоріше зупинити діяльність ФОПів, реформувати спрощену систему оподаткування не знаю до якої межі.

Я думаю, що після обговорення найближчим часом буде зареєстрований цей проєкт закону від Мінфіну. Все ж таки він починався з того, що ми маємо імплементувати в Україні директиви Європейського Союзу. Ще одні наші зобов'язання щодо передачі інформації про роботу різних міжнародних платформ в країни, де вони зареєстровані. Тобто ми маємо збирати інформацію, які вони тут доходи отримують, та їм передавати. В цій директиві було сказано, що країна, яка збирає інформацію, може її використовувати ще і в інший спосіб. І тут Мінфін вирішив, що "в інший спосіб" ми використаємо для оподаткування.

Вони запропонували ту саму частину, окрім передачі інформації щорічно до кінця року, які мають зробити всі всі ці програмні платформи, що надають послуги або взагалі приймають участь в організації процесу (наприклад, послуги таксі, доставка їжі – це ж реєстрація фізичними особами і диспетчерський супровід всього процесу). Це абсолютно цивілізована організація людей, які готові підзаробити і прийняти участь у цьому процесі. Але те, що є оподаткування доходів фізичних осіб, які через різноманітні там системи оголошень, приймають участь в продажі своїх товарів… Це вони зачепили в цьому законопроєкті.

На наше запитання – чому оподаткування має відбуватись із першої гривні – нам відповіли: ознайомтесь з чинним податковим законодавством. Дійсно, воно передбачає, що всі доходи громадян підлягають оподаткуванню. Якщо цього не зробив податковий агент, громадянин зобов’язаний самостійно подати річну декларацію до 1 травня і сплатити податок. Тож, з точки зору Мінфіну, їхня позиція є логічною і відповідає чинному законодавству.

Чи вам відомі факти щодо того, що податкова вже почала штрафувати продавців на платформах, зокрема OLX?

Ні, звісно. Мені такі випадки невідомі. Те, що багато ЗМІ використали заголовки про штрафи за продажі — неправильно. Тому що зараз ми не маємо ще такої інформації. Законопроєкт ще не ухвалено.

Що маємо на сьогоднішній день?

Коли покупець отримує товар у поштового оператора з післяплатою, чек на цю післяплату містить повну ідентифікацію продавця – особи, якій перераховуються кошти. Ця інформація автоматично надходить до податкової служби. Вперше податкова змогла отримати певний масив інформації, що в нас відбувається по іншим доходам громадян. Саме з цього все й почалося. Зараз податкова лише збирає та обробляє ці дані.

Перші "дзвіночки" з’являться тоді, коли вони відслідкують товарні партії. Якщо це буде товарна партія, вони скоріше за все відразу повідомлять цим людям (продавцям) про необхідність реєстрації або юридичною особою, або ФОПом. Наразі вони тільки попередили на своєму сайті, що ця робота буде проводитися.

Почали з'являтися повідомлення, зокрема й від голови відповідного комітету, що це питання може розглядатися. Наскільки реально, що податкові органи зможуть отримати доступ до банківської таємниці? Чи є така практика цивілізованою, враховуючи, що наразі її розкриття можливе лише за рішенням суду?

Для України, як держави, розкриття банківської таємниці жодної реальної користі не принесе. Для державного бюджету також. Я сьогодні про це говорила (на брифінгу): ми імплементували законодавство про боротьбу з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Нічого не вдається. Вже скільки років напрацьовуємо системи контролю, а результату немає. Можна, наприклад, купити за мішок готівки дорогий автомобіль — і цю операцію не буде розслідувано ані Державною службою фінансового моніторингу, ані іншими органами, які мали б цим займатися. Ця вся система не запрацювала так, як мала би, але інколи використовується на користь зовсім іншу, точно не для сплати до державного бюджету.

Щодо розкриття банківської таємниці — це може лише відкрити додаткові можливості для знущання над людьми певними контролюючими органами. У нашій країні багатьом громадянам складно працювати з документами, складати правильні пояснення, спілкуватися з державними структурами. І ставлення до людей відповідне: навіть у банках, спостерігаючи, як іноді обслуговують клієнтів, видно — спілкування доволі строге.

Тому, повертаючись до того, що держава робить для того, щоб заволодіти банківською таємницею – вже на "маленьких пухкеньких лапках" уже продираються в цю систему.

Коли ми говорили про національний кешбек, то йшлося про необхідність відкриття окремої картки з повним доступом до рахунку, на який зараховується кешбек. У новому законопроєкті, підготовленому Мінфіном, передбачається подібна норма: для того, щоб зареєструватися на онлайн-платформах для надання послуг, наприклад таксі, українцям доведеться відкривати окремий рахунок, до якого контролюючий орган матиме доступ і зможе відстежувати всі доходи від такої діяльності.

Через такі, здавалося б, невеликі пропозиції, банківську таємницю вже фактично почали розкривати. Я категорично проти повного розкриття банківської таємниці.

Я також звертаю увагу на ситуацію з декларантами. У НАЗК сьогодні є всі можливості отримати з банків детальну розшифровку руху коштів по рахунках. Ми чули лише поодинокі випадки, коли щось виявлялося або перевірялося. Але мене турбує інше: вже від двох "слуг" я чула пропозицію зобов'язати всіх громадян України щорічно подавати декларацію, щоб контролювати всі фінансові процеси. Уявіть собі, що буде, якщо всіх змусити звітувати щороку. Це просто жах. Тому що я чула, що деякі депутати, звітуючи перед НАЗК, наймали спеціалістів за великі гроші, аби правильно скласти декларацію. Бо у нас ловлять не за суть, а за якусь формальність – забутий документ чи прикріплений не той файл. А справжні зловживання часто "не помічають".

Ми не навчилися виявляти серйозні порушення. Не створили ефективного "сита", яке б вловлювало дійсно справжні зловживання, а не переслідувало людей за дрібниці.

Як ви оцінюєте логіку нинішньої податкової політики? Адже підвищили податки, зокрема ЄСВ та військовий збір. При цьому посилився контроль з боку податкової. Люди все частіше переходять на готівкові розрахунки через обмеження на карткові перекази. Це ж штовхає бізнес у тінь?

На жаль, ті, хто формує економічну політику, про це не думають. Коли підвищуєш податки, треба дати людям можливість "розігнатися", почати платити, навчитись працювати з податками. А в нас навпаки.

Якщо взяти останні три місяці, то значно збільшилось надходження від єдиного соціального внеску. Чому? Бо зобов’язали всіх ФОПів (усіх груп) платити за себе ЄСВ. Також скасували верхню межу нарахування ЄСВ для тих, у кого високі зарплати — підняли планку. Це й дало збільшення надходжень до Пенсійного фонду. Звісно, про перерахування пенсії при цьому ніхто мови не веде. Збільшення надходжень означає зменшення дотацій з державного бюджету пенсійного фонду всього-навсього.

Щодо військового збору — перед його підвищенням у суспільства питали: "Як ви ставитеся до збільшення військового збору?" Люди відгукнулися патріотично — мовляв, це для армії, підтримуємо. І погодилися на 5%. Для влади стало не проблемою продумати ситуацію, коли будуть намагатися оподатковувати все більше. "Фіскалізація всього і всюди", як висловився голова профільного комітету. Ви праві в тому, що і встановлення лімітів та відмови банків обслуговувати клієнтів призводять до того, що своїми руками влада штовхнула на збільшення тіньового сектору економіки. Слава Богу, що вони цього не приховують.

На всіх ТСК (тимчасових слідчих комісіях), де я присутня, я ставлю конкретні запитання. Насправді у нас не спрацювала електронна система обліку реалізації спиртових товарів та тютюнових товарів. Мова про електронну акцизну марку. Ця ідея поки не реалізована, що призвело до того, що ринок тютюнових виробів тіньовий знову зріс. Ринок алкогольних виробів у нас взагалі десь під "покровительством когось" відбувається, тому там сплата платежів в бюджет незначна. Весь ринок знаходиться в тіні. Те ж саме з електронною технікою, коли через ФОПів проводять зовсім інші товари. Наприклад, замість планшета — електронну книгу. І це триває. Скажіть, що доброго з цього вийшло? Нібито хотіли зменшити ризики в одній сфері — а вони просто зросли в іншій.