Заступник голови комітету ВР з енергетики Андрій Жупанин: нам однозначно потрібно буде імпортувати газ для проходження наступного опалювального сезону

В інтерв'ю Українським Новинам депутат від фракції "Слуга народу", заступник голови комітету з енергетики Андрій Жупанин відповів на актуальні питання роботи енергетичної галузі України. Одне з ключових – це перспективи будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС, зокрема можливість використання реакторів "росатомівського" типу. Жупанин також коментує можливість залучення американських інвесторів до

В інтерв'ю йдеться про конкурс на посаду очільника "Нафтогазу" та поточний стан справ з анбандлінгом компанії, обговорються пошуки альтернативних джерел генерації електроенергії та плани щодо будівництва нових потужностей, зокрема, залучення 120 МВт батарейок та 500 МВт газопоршневих і газотурбінних установок.
 
Чи є сенс в цілому розглядати питання побудови блоків на ХАЕС на основі "росатомівських" реакторів, враховуючи потребу їх обслуговувати? Для реалізації та обслуговування таких проєктів часто потрібен зв'язок з виробником.

Не думаю, що я в позиції коментувати це питання. Можу тільки сказати, що разом з колегами – народними депутатами піднімали це питання на зустрічі з Міністром енергетики та керівництвом Енергоатому до голосування за законопроект, який відкрив шлях до купівлі ядерних реакторів у Болгарії. Міністр та представники Енергоатому нас запевнили, що не планують мати жодних контактів із країною-агресором. Виходячи з їх слів, у нас достатньо ресурсів, щоб частину обладнання зробити нашими силами, а іншу частину нам потрібно буде замовити в наших європейських партнерів. Разом з тим, нам повідомили, що будь-яка комунікація з "Росатомом" виключена.

Чи можуть виникнути проблеми з ліцензуванням?

Я не є експертом в ядерній енергетиці і тому тут більше покладаюся на позицію Міністерства енергетики та Енергоатому, які нас переконують, що цієї проблеми не виникне. Наскільки мені відомо, директор МАГАТЕ підтримує проєкт, і він обговорював його з Президентом Зеленським. Відповідно, очікується, що МАГАТЕ надасть дозволи, необхідні для експлуатації новозбудованих енергоблоків. Якщо вони активно підтримують і супроводжують проєкт, значить, розуміють, що можуть потім дозволити його використання. 

Рада надала тільки дозвіл на купівлю реакторів. Коли може відбутися безпосередньо будівництво енергоблоків? Плануєте це робити під час війни, чи вже після? 

Комітету не уточнювали, коли саме будуть будувати, але коли народні депутати пропонували почекати до завершення війни, нам відповідали, що це питання вирішуватиметься залежно від можливостей. Окремо прив’язуватися до формулювання "після війни" представники уряду не хотіли.

Чи є підтримка законопроєкту про будівництво у Верховній Раді? 

В ухваленому законі про купівлю реакторів вказано зобов'язання для Кабміну – підготувати новий законопроєкт про будівництво енергоблоків 3 та 4. До першої редакції було багато зауважень. Треба дивитися, яким буде поданий урядом новий документ. У новому законопроєкті повинні бути відповіді на питання вартості оновленого технічно-економічного обґрунтування. Частково також очікуємо, що буде відповідь на питання, хоча б, у пояснювальній записці, яким чином планується фінансування. Від цього ми вже будемо відштовхуватися.

Не можу сказати про 100% підтримку у Раді, але точно частина депутатів підтримує. Є люди, які вважають, що в будь-якому випадку цей проєкт варто підтримувати, бо інших варіантів немає. Для частини нардепів будуть важливими відповіді на вищезгадані питання.

Чи зміниться ціноутворення після купівлі та будівництва енергоблоків? 

Мені здається, що однозначно можна буде говорити про те, що тарифи для населення навряд чи будуть підвищуватися. Якщо ми говоримо про енергомікс з точки зору держави і формування ціни для населення, то будівництво атомних енергоблоків початково вимагає великих капітальних інвестицій, але потім в процесі вже використання атомна енергетика вимагає відносно невеликих коштів для саме операційної роботи. Операційна робота - це зарплата, витрати на закупівлю палива та технічний ремонт. Якщо ми говоримо, що держава виділяє кошти, тобто одноразово робить велику інвестицію, то потім за рахунок цього можна буде не переглядати тариф для населення. Не знаю, чи можливе зниження тарифу, але з новими енергоблоками ми точно зможемо тримати ціну для населення на адекватному рівні.

Чи не буде будівництво реакторів занадто довгострокою перспективою, враховуючи нинішні проблеми з електроенергією? Чи не варто зосередитися на генерації, яка б могла запрацювати набагато раніше?

Нашу політику в сфері енергетики визначає профільне Міністерство. Відповідно, відомство звернулося до народних депутатів, Президента і переконує, що стратегічно нам важливо будувати атомну генерацію. Тому в цьому питанні ми довіряємо органу, який визначає стратегічні цілі. 

Стосовно наявності швидкої генерації, то вдалося зробити певні успіхи в цьому напрямку минулого року. По-перше, було проведено аукціони "Укренерго". До кінця наступного року буде залучено 120 МВт батарейок – це маневрова генерація. Також провели аукціони, загалом на 500 МВт, щодо газопоршневих і газотурбінних установок. Це також нова генерація. На мою думку, це непогані показники. Крім того, "Укренерго" вже оголосило аукціони на будівництво нової генерації, яка має бути збудована до 2027 року. Планується спорудження 1400 МВт протягом наступних трьох років. Потенційно деякі проєкти зможуть бути реалізовані швидше. Держава, своєю чергою, компенсуватиме інвесторам фактичні витрати у розмірі 850 тис. євро за мегават встановленої потужності. Зрозуміло, що такі проекти не реалізуються швидко, але робота триває. Якщо до кінця року у нас буде 120 МВт + 500 МВт, а потім держава ініціює нові конкурси та у наступні рік-два буде збудовано додаткову генерацію, це частково покриє наш дефіцит. А далі стратегічно постає питання про будівництво атомних енергоблоків.

Ще влітку минулого року "Енергоатом" заявляв, що планує добудувати закинуту Чигиринську АЕС. Яка інформація щодо цього є нині?

У мене відсутня будь-яка інформація щодо реалізації цього проєкту. Такі пропозиції в Верховну Раду повинні потрапляти в форматі законопроєкту. Станом на сьогодні я не чув, щоб відповідний законопроєкт якимось чином готувався чи розглядався урядом.

Колишній генеральний директор компанії "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявив, що запаси газу становили мінімальний показник. Чи вистачить запасів для закінчення зими?

Газу має вистачити для проходження і завершення теперішнього опалювального сезону. Зима закінчується завтра, але сам сезон триває довше – фактично до кінця березня. Я спілкувався з "Укртрансгазом", і вони переконують, що, незважаючи на обстріли та пошкодження, газу вистачить до завершення сезону.

Питання, що робити наступного року. Рашисти активно б'ють по об'єктам газовидобутку, який вже і так суттєво пошкодили. Чи зможемо ми їх відновити та наскільки швидко? Це серйозні питання і відповіді на них займуть певний час. В будь-якому випадку зараз ситуація виглядає так, що нам однозначно потрібно буде імпортувати газ для проходження наступного опалювального сезону.

Чи розглядається питання виходу на ринок для закупівлі газу? Коли це може статися? 

Так, "Нафтогаз" уже працює над цим питанням та разом з "Укртрансгазом" почав докуповувати газ. Головне – визначити, скільки газу нам потрібно загалом, зрозуміти яка буде його вартість і звідки взяти кошти на закупівлю. Для цього необхідно врахувати баланс: скільки ми добуваємо, з якими обсягами закінчимо сезон, скільки можемо закачати. Потім потрібно оцифрувати дефіцит в грошах.
 
Найвигідніше закуповувати газ, коли ціни падають – історично це відбувається влітку, починаючи з кінця травня. Але цього року ситуація може бути іншою, адже Європа також завершуватиме опалювальний сезон із низькими запасами й активно скуповуватиме газ. Це може вплинути на ціни. Тому вже зараз варто домовлятися про фінансування – як грантове або від донорів, так і кредитне. Наприклад, якщо нам знадобиться мільярд кубометрів газу, важливо заздалегідь знайти ресурси для його закупівлі.

Також питання транзиту. 2025 рік почався з "перекривання труби", якою траспортувався у Європу російський газ. Чи можливий транзит іншого газу, зокрема азербайджанського, через Україну в Європу?

Офіційно заявлено, що російський газ ми не транспортуватимемо. Щодо інших варіантів, то наскільки я розумію, український уряд готовий розглядати конструктивні пропозиції.

Нині у "Нафтогазу" не призначений очільник. Після призначення Чернишова міністром у нас досі виконуючий обов’язки. Коли планується конкурс для призначення нового очільника "Нафтогазу"? 

Наскільки мені відомо, наразі наглядова рада вже обрала рекрутера. Зараз із рекрутером узгоджуються фінальні деталі вимог до майбутнього кандидата. Після завершення цього процесу буде оголошено конкурс. На мою думку, конкурс можна провести за два місяці. Тож раціонально очікувати призначення нового керівника наприкінці травня або на початку літа.

Наскільки задоволені європейські парнтери процесом анбандлінгу "Нафтогазу"?

Якщо ви маєте на увазі виокремлення оператора ГТС із "Нафтогазу", то це питання вже навіть не порушується – на жодних моїх зустрічах за останні півтора року з рядом європейських партнерів анбандлінг не обговорювався. Він був актуальним переважно в перший рік, коли ще оцінювали роботу двох окремих юридичних осіб. Однак згодом стало очевидно, що оператор ГТС успішно виконує свої завдання, тож потреби повертатися до цього питання більше не виникало.
 
У зв'язку з угодою з США про українські копалини, чи не розглядається участь американців в добуванні урану в Україні? Чи є переговори щодо цього?

Мені здається, що для країни, яка має значні запаси урану і розвинену атомну енергетику, стратегічно важливо виробляти власне паливо. Це однозначно напрямок, в якому потрібно розвиватися та рухатися далі. Питання лише в тому, чи зайдуть сюди американські інвестори. Чесно кажучи, на сьогодні я не бачив інтересу або заявок від американських інвесторів на український видобуток урану.

Я якраз входжу до урядової комісії, яка займається рідкісноземельними металами, і саме ця комісія має приймати такі заявки. Поки що ми їх не бачили. Можливо, угода про надра якимось чином заохотить американських інвесторів звернути увагу на цю галузь в Україні. Потрібно розуміти, що це величезна інфраструктура і потребує величезних інвестицій.  Якщо інвестори готові вкладати кошти, то потенційно ця сфера може бути дуже привабливою. Я б не виключав можливості залучення інвесторів з різних країн, оскільки угода  зі США не робить виключень для одних інвесторів і не забороняє іншим брати участь у конкуретному відборі. Вона надає можливість усім бажаючим, просто Україні, як державі, потрібно буде частину доходу віддавати у спільний урядовий україно-американський фонд.
 
Точно можна сказати, що зараз є чіткий інтерес з боку американських інвесторів до літію.

Чи потрібна часткова націоналізація енергетичної системи через критичність даної інфраструктури у контексті постійних обстрілів росіян?

Як заступник голови комітету, я можу сказати, що на засіданнях нашого комітету це питання ніколи не піднімалося і не обговорювалося. Станом на сьогодні у нас є функціонуючий ринок електричної енергії. Європейські партнери нас за нього хвалять, адже це фактично модель європейського ринку електроенергії. Говорячи про будь-яку націоналізацію потрібно чітко розуміти відповіді на питання: чому та для чого? Станом на зараз у нас купа інших завдань, в тому числі і в енергетичному секторі. Тому, на мою думку, наразі потрібно зосередитися на вирішенні більш критичних проблем.