Перший заступник голови Патрульної поліції Олексій Білошицький: ми ще побачимо робота-поліцейського, який буде допомагати у патрулюванні або охороняти громадський порядок

Нещодавно в українському суспільстві розгорівся скандал, повʼязаний з реформою світлофорів. За новими стандартами, начебто замість зеленого з'явиться смарагдове світло та зміниться вигляд стрілок, які регулюють напрямок руху. Хтось сприйняв це нововведення як жарт, а хтось серйозно. Українські Новини вирішили розібратися і запитали Патрульну поліцію про те, що буде зі світлофорами та які ще нововедення чекають на українців по лінії ПДР. 

В інтервʼю Українським Новинам перший заступний начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький розповів, чи будуть піднімати штрафи за перевищення швидкості, чи будуть карати водіїв за літню гуму під час зими, як поліція працює з ТЦК під час мобілізації та про те, коли побачимо на дорогах  роботів-поліцейських.

Давайте почнемо з актуального, з нових стандартів кольору світлофорів і стрілок. Смарагдові чи то зелені. Всі чомусь подумали, що світлофори будуть замінені на нові. Поясніть, що відбулося і які зміни в цьому плані очікуються?

Це досить класична ситуація. Я би розписав цю ситуацію повністю і використовував під час навчання медіаспільноти, журналістів, спікерів і комунікації між різними установами. Якщо подивитися на цю історію, то я сам про неї дізнався в мережі. Просто моніторив, що відбувається і натрапив на початок так би мовити кризи, де починають нагнітати обстановку, що у нас тепер світлофори будуть смарагдові, хтось пише, що замість дронів купують світлофори і навіщо це треба. Взагалі незрозуміло, звідки воно все пішло і звідки взялося. По-перше, потрібно говорити, що поліція до цього не має відношення. Я вже потім дізнався, звідки воно пішло. Вдалося встановити, що відбулися зміни до державних стандартів, дійсно ці зміни відбулися в умовах наближення нашого законодавства до європейського і наближення стандартів, у тому числі світлофорних об'єктів. Але, під час зміни цих держстандартів ніхто не каже, що завтра потрібно змінити всі світлофори в країні. Ми ж розуміємо, що це величезна кількість ресурсів. Звісно, що в подальшому, при реконструкції доріг, ремонті доріг, якщо будуть замінюватися світлофори або встановлюватися нові, то вони вже будуть відповідати цьому новому державному стандарту. Але, всі старі, без належної на те потреби, ніхто не буде одразу замінювати. Це перший момент. І другий - звідки взагалі взявся цей смарагдовий колір? Тому що в новому держстандарті написано – зелений. Але, хтось десь поговорив з якимось представником Національного інституту розвитку інфраструктури, який сказав про відтінок зеленого кольору. І фактично про смарагдовий колір хтось просто сказав, а вже далі пішло нагнітання ситуації. Коли проект державного стандарту готувався, ми дали свої зауваження, але поліція немає ніякого відношення до цих стандартів. Але, суть нагнітання ситуації була така, що поліція вимушена була коментувати це питання для нейтралізації накалу ситуації, яка виникла на рівному місці.

З нового, що ми маємо цього року, це те, що тепер водії авто їздять з увімкненим світлом цілий рік. Це також нові стандарти, ми рухаємося в ЄС. А які ще нововведення нас чекають найближчі рік-два?

Більшість основних критичних змін лежать в законодавчій площині. Якщо ми говоримо про державний стандарт, то це питання не закону, а підзаконного нормативно-правового акту. Якщо ж ми говоримо про критичні, серйозні зміни, то це вже рівень законів, кодексів і в даному випадку, якщо брати сферу безпеки дорожнього руху, то це Кодекс про адміністративні правопорушення. Це основоположний документ щодо відповідальності. Також закон “Про дорожній рух” та низка інших законів. Але, говорити про те, що зараз це питання стоїть найбільш пріоритетним в законодавчому органі влади було б незовсім чесно. Проте, ми робимо все для того, щоб порядок денний змінювався і до нього додавалося питання дорожнього руху. Але, на даний момент знаходиться багато законопроектів, які покликані покращити ситуацію в сфері безпеки дорожнього руху. У цьому році у нас відмічається поки що незначний, але досить суттєвий ріст ДТП. Чому я так кажу? Тому що це зростання до 10%, але за кожним відсотком стоїть чиєсь життя та здоров'я. Тобто, якщо статистично, то для когось 10% ніби небагато, але це дійсно важливе питання. Тому є законопроекти, які покликані збільшити відповідальність за перевищення дозволеної швидкості руху. А перевищення швидкості руху – це основна причина ДТП з потерпілими та загиблими. 40% всіх ДТП з потерпілими та загиблими стається через перевищення допустимої швидкості. Йдемо далі. Питання систематичних правопорушень. У нас є люди, які за один рік набивають собі 30 штрафів (перевищення швидкості) що автоматично зафіксовані, що в ручному режимі. Для них це нормальна ситуація. Виходить, що можна мати 30 чи 100 штрафів і в принципі, глобально, якщо людина забезпечена, то це не дуже впливає на подальше не порушення. А будь яка відповідальність не має на меті покарання особи, а має на меті виховання особи. Виховний вплив у даному випадку відсутній. Він ніякий для такої людини. Зрозуміло, що для когось навіть і 170 гривень штрафу, якщо заплатити у пільговий період, це суттєво. А для когось це не має виховного впливу. І на етапі розвитку суспільства ми ще далекі, щоб застосовувати такі види та методи, як наприклад, у Швейцарії, в плані відповідальності. У Швейцарії сума штрафу вираховується з прибутку людини. Тобто, скільки ти заробляєш, такий відсоток ти й заплатиш. Хто заробляє мільйон, заплатить 50 тисяч, а хто заробляє 1000, заплатить 50 євро. Це дуже умовно, але це для того, щоб пояснити. Звісно, що у нас система не готова до такого і взагалі суспільство не сприймає таке, тому я навіть і не агітую і не впевнений, що у нас таке доречно робити. Проте, актуалізувати відповідальність – так. Я говорю не тільки про штрафи. Дуже багато зараз говорять про штрафні бали. В багатьох країнах діють штрафні бали. Тобто, коли людина порушує, особливо декілька раз за короткий період. Ця система також спонукає і до правомірної поведінки, коли ці штрафні бали згорають. Але, якщо людина не виправляється, ці штрафні бали наростають і потім така людина просто переходить в розряд “пішохід”. Іншими словами, суспільство так би мовити каже, що такій людині з ним не по дорозі. Треба завжди пам'ятати, що керування транспортним засобом дорогами загального користування – це спільна справа. Ти не рухаєшся там сам, а разом з іншими в потоці. Тебе суспільство або допускає до спільного використання цих доріг, або не допускає, тому що будь яка ситуація часто має не одну сторону, а декілька: коли є потерпілі, від яких часто не залежала та ситуація, бо вони керували належним чином, а хтось порушив і не дотримався, що призвело до потерпілих. Це питання комплексної відповідальності. Зараз зареєстрований важливий законопроект, який покликаний по ряду правопорушень забезпечити таку відповідальність для систематичних порушників. Про що там йдеться? Зараз у нас передбачена відповідальність за вчинення правопорушення вперше та вдруге протягом року. У законопроекті додається відповідальність за порушення втретє протягом року. Ось це третє порушення впродовж року передбачає вже не штраф, а можливе позбавлення права керування. Тобто, коли патрульний зупиняє таку особу, то бачить кількість його порушень. Складає протокол, а не постанову і матеріали передаються до суду. Цей законопроект – це перехідний етап. Чому? Тому що все ж таки правильно запровадити систему балів. Але поки що триває законодавча дискусія з цього приводу і ось перший компроміс, який є вже зараз, якраз цей законопроект. Він дуже правильний і дуже потрібний як для того, щоб притягнути до відповідальності і як для того, щоб в подальшому все ж таки перейти до системи штрафних балів.

У нас мінімальні штрафи за перевищення швидкості, які фіксуються в автоматичному режимі, 340 гривень. Якщо протягом пільгового періоду сплачується штраф, то він складає і взагалі 170 гривень. Для багатьох це невеликі гроші. Чи не застаріли суми мінімальних штрафів за це? Чи потрібно їх збільшувати і на скільки?

А ви як вважаєте?

Мені здається це комфортним.

Правильно, але відповідальність – це не про комфорт. Штраф має бути таким, щоб вам було дискомфортно. Тоді це матиме виховний вплив. Якщо вам комфортно, то це значить, що виховного впливу ніякого немає. Тобто, якщо ми піднімаємо питання, щоб люди не порушували, остерігаючись відповідальності, то цей штраф має бути більшим. За перше порушення раніше пропонувалося 510 гривень, але це було до повномасштабної війни і за порушення понад 50 км/год пропонувалося 3600 гривень. Більше того, ми також подавали законопроект щодо градації. 20 км/год, 50 км/год, 70 км/год і понад 100 км/год. І там штрафи відповідно зростають, тому що на даний момент у нас бувають порушення швидкісного режиму і на понад 100 км/год. Наприклад, хтось їде 160 км/год. по місту. Це ж порушення швидкості на понад 100 км/год. Можна 50 км/год., а він їде 160 км/год. Тому, звісно штрафи мають бути вищими.

Наскільки? От ви сказали, що пропонувалося 510 гривень. Зараз це актуально чи ні?

Я думаю, що більше. Це дуже дискусійне питання. Як тільки ми говоримо про підвищення штрафів, всі одразу кажуть, що й так немає у людей грошей, але контраргумент в цій дискусії дуже простий, особливо що стосується швидкості. Швидкість, особливо на понад 50 км/год. важко порушити ненавмисно. Питання в тому, що ніхто не заставляє вас порушувати. Не порушуйте і не платіть. Є водії, які їздять десятки років і нічого не порушують. Але, на превеликий жаль, що я спостерігаю на дорозі – хтось їде 50 км/год. в місті, дотримується правил, а його обганяють, йому сигналять і так далі. Це ж неправильно. А чому? Тому що у нас дуже висока толерантність до порушень правил дорожнього руху. І виходить така ситуація, що у нас багато хто говорить: “Ну, порушив. Та й друг порушив, ну буває”. Мені дуже цікава ситуація, якщо брати керування в стані сп'яніння. Сидить компанія, випиває, а потім проваджає якусь людину, яка сідає за кермо авто у стані спʼяніння. Ну це ж ненормально. Хтось же має сказати: “Друг, що ж ти робиш?”.

Ну, тут має бути відразу як мінімум вилучення водійських прав…

Без суду і слідства?

Ні…

Ну, дивіться. Зараз, щодо стану спʼяніння, якщо суд ухвалює рішення, то, безумовне позбавлення права керування. Колись було або-або. Або штраф, або позбавлення права керування. Зараз це вже безумовне позбавлення. Це, до речі, наше спільне досягнення. Треба віддати належне і подякувати за допомогу депутатському корпусу, що ми змогли це переламати. Бо, раніше можна було відбутись штрафом.

А якщо ми говоримо про збільшення штрафів за перевищення швидкості, то зі збереженням знижки у випадку оплати у пільговий період?

Якщо ви говорите про 50% штрафу у випадку оплати у пільговий період, то це має бути збережено. Чому? Це спонукає людей платити швидко і так би мовити не створювати навантаження на державний апарат. Сплата штрафів по автоматичній фіксації порушень ПДР сьогодні наближається до 90%, добровільно. І більшість з них платять саме в цей період, коли діє пільга.

А звідки Ви взяли цю ідею про 50% знижки?

Ще тоді, коли ми створювали систему автоматичної фіксації. Така ідея виникла саме задля того, аби спонукати людей платити.

Це ідея поліції?

Звісно. Я вам скажу більше – в більшості зарубіжних країн такого немає. Це наш винахід, але він має місце на існування і відсоток добровільної сплати говорить сам за себе. А добровільна сплата це що? Це зменшення навантаження на наш апарат, який має документувати та направляти документи в ДВС, це зменшення навантаження на ДВС, яка має відкривати виконавче провадження, вчиняти виконавчі дії, тобто, використовувати державний ресурс, щоб стягнути ці кошти. Це ситуація win-win, яка всім взаємовигідна. Це позитивний момент. Це важливо в будь якому притягненні до відповідальності. Я памʼятаю, як раніше було складно заплатити штраф. Спершу треба було зрозуміти куди платити, ще не кожна каса приймала таку квитанцію, потім потрібно було їхати в ДАІ з цими квитанціями і перевірити, чи погашений штраф. Система була така, яка обтяжувала людину не відповідальністю за покарання, а самим процесом, тому що він був незрозумілим і неорганізованим. Зараз все набагато зручніше. Громадянин має понести відповідальність, але не витрачати на це багато часу. Зараз є ряд сервісів, які допомагають громадянину сплатити штраф буквально за 2 хвилини.

Але, коли порушення не в автоматичному режимі фіксується, а в ручному, коли це робить інспектор, то це стає важче. Виписують постанову на місці, але не завжди у інспекторів є термінал, щоб на місці оплатити сам штраф і не бігати по банках і так далі. Такі термінали раніше були у багатьох інспекторів, але зараз чомусь їх дедалі менше…

Насправді, історія не така. Стало просто більше екіпажів в процесі розвитку, а термінал один на два екіпажа. Тобто 1 до 2. Проте, потрібно говорити, що термінал – це вже застарілий пристрій в даному випадку. Зараз вже є системи, які ми впроваджуємо як пілотний проект у декількох областях. Наприклад, Чернівецька область — спільно з банківськими установами ми опрацьовуємо це і в майбутньому ми не будемо користуватися терміналами.

Що це буде? QR код?

Замість терміналу буде телефон, який буде видавати необхідні реквізити і для сплати термінал застосовуватися не буде. Термінали – це вже вчорашній день. Станом на 2015 рік це було доцільно, але зараз вже нові пристрої і системи, які можна використовувати. Ми й не хочемо збільшувати кількість терміналів, а одразу хочемо перейти на нову систему, яка більш зручна і для громадянина і для поліцейського.

До речі, актуальне питання, бо в нас якраз зимовий сезон, сніг, ожеледиця…але, мабуть, у нас досі є “любителі літньої гуми”, які не перевзувалися на зимовий компект шин. Чи передбачена у нас відповідальність за недотримання цього порядку зміни літньої гуми на зимову?

Не передбачена.

Чи треба таких водіїв штрафувати за це?

Я не дарма підняв питання колективної суспільної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху. По-перше, ми ще до повномасштабної війни почали роботу саме щодо унормування питання заміни резини по сезону і зараз такий законопроект зареєстрований. Нас підтримує в цьому ряд депутатів, але поки що до цього питання не дійшли і я думаю, що цієї зими навряд чи дійдуть. Триває законодавча дискусія і є багато нюансів. Також є багато противників та консерваторів. В чому тут питання? Наприклад, я завжди замінював гуму на зимову. Більше того, колись я купив автомобіль влітку і одразу комплект зимової гуми. Питання в тому, що зимова гума – це вже не питання дискусій, це вже доведений факт, що це і менший гальмівний шлях і більша керованість автомобілем і менший ризик негативних наслідків у вигляді ДТП, особливо з потерпілими та загиблими. Тобто це не питання треба чи не треба. Це питання, що треба. Просто, поки що це рекомендація, яка прописана в правилах дорожнього руху. Тобто, технічний стан має відповідати, а конкретики ніякої немає. Тут також як контраргумент від противників полягає у тому, що вони посилаються на ряд європейських країн, в яких також це не обовʼязково. Наприклад, Іспанія.

Ну там інший клімат…

Правильно. Але якщо ми візьмемо скандинавські країни, то це просто must. У них це обовʼязково і крапка. Порівнювати Україну з Іспанією, де середня температура зимою в більшості частини країни + 15 градусів, різні історії. Якщо говорити про температурні режими, то тут також все зрозуміло. При +4+7 градусів літня гума вже “дубіє” і втрачає властивості. Тому важливо, щоб зимова гума була. Тепер, щодо колективної відповідальності. Ми з вами, наприклад, замінили гуму на зимову, але їде третій, який “адепт” класичного стилю і на літній гумі. От він їде і хтось раптово вибігає перед світлофором чи на пішохідний перехід. В правилах це заборонено, але так трапляється. Ми з вами гальмуємо, а той що третій їде позаду не гальмує, тому що йому треба набагато довше гальмувати. І от він в нас врізається. Виходить так, що ми з вами фактично заручники тієї ситуації, тому що хтось вирішив, що це йому не потрібно. Ми з вами замінили гуму, витратили свої кошти, подбали про свою безпеку, безпеку оточуючих, інших учасників дорожнього руху, а хтось вважає, що це не потрібно і ми з вами через це страждаємо. Тобто, немає колективної відповідальності. Так не має бути. Якщо ми говоримо про безпеку, то дотримуйтесь усі.

А який штраф у цьому законопроекті, де передбачена відповідальність за неперехід на сезонну гуму?

Пропонується 340 гривень для легкових автомобілів та 8500 гривень для вантажівок і автобусів.  

Ок. Давайте поговоримо про іншу сторону роботи патрульної поліції. Зараз війна і патрульних залучають до мобілізаційних процесів. Чи співпрацює поліція з ТЦК щодо пошуку, розшуку ухилянтів і як ви ставитеся до такої співпраці, оскільки це не властиві та непритаманні функції поліції?

Сучасні реалії та потреби держави вимагають адаптації до нових умов. Співпраця з ТЦК передбачена Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та відповідним порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів. Поліцейські беруть участь у роботі груп оповіщення, допомагаючи в цьому напрямку. Проте керівниками таких груп завжди є працівники ТЦК, які координують процес.

Наша роль полягає в тому, щоб виявляти порушників та, за необхідності, затримувати їх. Якщо ми стикаємося з особою, яка перебуває в розшуку, ми зобов’язані її затримати та доставити до найближчого ТЦК, незалежно від місця прописки громадянина. Проте слід розуміти, що це не є основною функцією поліції, а радше завданням, яке диктується сучасними викликами.

Така діяльність забирає ресурси та залучає додаткову кількість поліцейських, але вона є вимогою часу. В суспільстві ця тема викликає обговорення і, подекуди, критику. Проте більшість людей погоджується, що така робота потрібна, хоча й не обходиться без дискусій чи негативних оцінок.

Чи є випадки, коли ухилянтам тимчасово обмежували право користування авто?

Є порядок відповідний. У випадку того, якщо особа не виконує вимоги ТЦК, то керівник ТЦК може звернутися до суду. Тобто, ніхто одноосібно це рішення не ухвалює і суд може винести рішення про тимчасове обмеження права керування транспортним засобом тій чи іншій особі. Це рішення виконується через органи ДВС і, звісно, під час зупинки, коли ми виявляємо таких громадян.

Виявляли?

Поки що ні. Я думаю, що ці процеси ще тривають. Наскільки я памʼятаю, таких випадків немає.

Ок. Давайте повернемося до ПДР і камер автоматичної фіксації правопорушень. Найбільше таких камер, мабуть, на автомагістралі “Київ-Чоп”. Яка ділянка дороги найбільш прибутова в плані сплати штрафів до бюджету?

Мета автоматичної фіксації – це не отримання прибутку державою. У світі існує два методи ведення автоматичної фіксації порушень ПДР. Це прихований і відкритий. Прихований, це коли про наявність камери та місце її розміщення громадянину не повідомляється. Використовується безліч прийомів, як збити з пантелику. Навіть використовуються камери-пустушки, які не знімають насправді нічого. Це муляжі. Тобто, водій перебуває в постійній напрузі. В Україні нами було прийнято рішення застосовувати відкритий метод. У тому числі, щоб не було звинувачень, що це нібито метод наповнення бюджету, ми вирішили відкрити ці дані. Наша мета – зниження кількості ДТП у місцях підвищеної концентрації ДТП. Тобто, ми ставимо камеру в такому місці, бо нам важливий вплив на це місце. Люди, які знають, що там знаходиться камера, знижують швидкість, або не здійснюють інше порушення ПДР. Питання? Тобто, наша мета досягнута. Ми проводили аналіз ще до початку повномасштабної війни у таких місцях і рівень ДТП там знизився втричі. В подальшому ми проведемо ще раз такий самий аналіз, але система діє, система працює. Звісно, що можна було наповнити бюджет набагато більше, але у нас відкритий метод. Тим не менше, за цей рік уповноваженими поліцейськими ДПП винесено 4 044 070 постанов про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Тоді по-іншому запитаю. Яка камера і на якій ділянці автодороги фіксує найбільше порушень?

На трасі Київ-Чоп є така ділянка.

А у якому місті встановлено найбільше камер автоматичної фіксації порушень?

У місті Києві. На даний момент це 30 камер.

Яке найчастіше порушення ПДР у нас в Україні?

Швидкісного режиму.

А самі часто порушуєте?

Я настільки рідко пересуваюся за кермом, що досить важко сказати, чи часто порушую. Я не часто їжджу, хоча дуже це люблю, але не маю можливості це робити частіше. Однак скажу, що ще задовго до того, як я став поліцейським, в мене до автоматизму було доведено використання ременя безпеки. Тобто, я завжди намагався дотримуватися правил дорожнього руху, тому що це безпека та життя.

У нас штрафують за непристебнутий ремінь безпеки.

Звичайно. І це сотні тисяч штрафів кожного року. Станом на 29.11.2024 поліцейськими територіальних (у тому числі міжрегіональних) підрозділів Національної поліції України поліції у період з 01.01.2024 до 28.11.2024 за порушення пункту 2.3 <В> ( Порушення правил користування ременями безпеки) - винесено 179 137 постанов та накладено стягнень на суму 91 276 230 грн. Тут потрібно говорити про те, що дійсно, кожен має випрацювати у себе такі от навички. Я по собі знаю і багато хто привчив себе постійно використовувати ремені безпеки. І така людина, яка не відчуває ременя безпеки, відчуває певний дискомфорт. Якщо я сів у транспортний засіб, не важливо чи позаду чи попереду і не пристебнувся, то я відчуваю себе дискомфортно. Це насправді безумовний рефлекс.

Ще хотів запитати з приводу «Фантомів», які виявляли порушників ПДР прямо на автошляхах. Вона працює?

Система дуже ефективна і дуже дороговартісна. Вона тендітна і тому її зберігання має бути належним. Фантоми поки що не використовуються. Міністр внутрішніх справ висловив позицію щодо цього і ми це підтримуємо однозначно. До цього питання повернемось пізніше.

З кожним днем у нас все змінюється у світі і зʼявляються ШІ, зʼявляються безпілотні таксі, Тесли, які їздять на автопілоті. Якщо у нас зʼявляться безпілотні авто і будуть порушувати ПДР, хто їх буде притягувати до відповідальності, а головне кого тоді штрафувати?

Поки що про безпілотні я взагалі не знаю, але є автопілот, який використовується на автомобілях. Тут питання в тому, що всеодно цей автопілот хтось запускає. Це дія, яка приводиться волею людини до роботи. Тому, хтось за це відповідає безпосередньо. Це той, хто вважається водієм. Автомобіль поки що не дійшов до того, щоб керувати самостійно. Коли це відбудеться, то потрібні будуть ґрунтовні зміни до законодавства, до презумпції, до концепції, які мають бути застосовані. Тому що на даний момент призумується, що це людина. Якщо це адмінка, то взагалі все просто. А якщо це кримінал? Якщо цей безпілотник зібʼє людину, то хто буде відповідати? Тому що частина мотиву і мети, складу злочину змазана, відсутня, але тут можна вже говорити про злочин з необережності. Однак, є вже певна практика певних країн про притягнення до відповідальності.

Поліція впроваджує в своїй роботі ШІ?

Так, там де можемо це. Умовно, на рівні тестування. Але, щоб говорити про те, що ШІ застосовується до прийняття якихось рішень, то ні. Ми ще не на тому етапі розвитку, але, дивлячись на темпи розвитку світу я гадаю, що на наш з вами вік ми ще побачимо робота-поліцейського, який буде допомагати, наприклад, у патрулюванні, або забезпечувати охорону громадського порядку. Це досить ймовірно.

Як ви ставитесь до примусової евакуації автомобілів у великих містах під час війни?

Моє ставлення позитивне. Я вважаю, що це має бути і вважаю, що цим, однозначно, має займатися не поліція. І те, що хотіли зробити, Слава Богу, що це не зробили. Я маю на увазі, позбавити можливості інспекторів з паркувань виконувати свої функції і перекласти це на поліцію. Я вважаю, що це кардинально суперечить інтересам суспільства і держави в такий важкий час. Дуже часто неправильне паркування призводить до серйозних ситуацій на дорозі. Блокування доріг, вулиць і виїздів. За цим всім потрібно слідкувати. Евакуація має дуже великий виховний і превентивний вплив. Штраф не має такого впливу. Заплатив і все. Штраф не має наслідку припинення цього правопорушення. Досягнення основної мети, такої як розвантаження міста, покращення безпекової ситуації, також не має. А евакуація, це вже складніше. Потрібно їхати кудись, тратити час, платити значно більше. У нас і так не вистачає ресурсів для виконання притаманних і непритаманних функцій, одну з яких ми вже обговорили. Не потрібно забувати, що сьогодні 25% поліцейських здійснюють свою діяльність на прифронтових територіях а 10% безпосередньо приймають участь в бойових діях, не потрібно забувати, що у поліції зараз багато бойових підрозділів створено. Зокрема, бригада “Лють”, стрілецькі батальйони, бригада “Хижак”, яка сформована виключно з патрульних поліцейських, яка несе службу та виконує бойові завдання на двох напрямках: це Сумський та Донецький. Це також поліція, яка постійно воює, у якої своя артилерія, аеророзвідка, ударні системи, важка бронетехніка і так далі. Тут також треба розуміти навантаженість і завантаженість поліції. Ось ці непритаманні функції, які додаються практично кожного дня, на мою думку тільки підтверджують те, що система МВС одна із найстабільніших зараз в державі. В структурі МВС Нацполіція передовий підрозділ.

Ви сказали про тих патрульних, які воюють. Чи можете сказати, скільки загинуло патрульних на війні?

У нас є меморіал, на якому розміщені жетони всіх патрульних поліцейських, які загинули. От якщо ви будете там, то можете порахувати всі жетони, які там є. Це їх справжні жетони. Це досить велика цифра для нас, яка підкріплена сотнями патрульних поліцейських, які отримали поранення під час війни. А якщо брати всю Національну поліцію, то це в рази більше.

А як ви ставитеся до мобілізації поліцейських? Адже, наскільки відомо, поліцейські, які служать в бригадах, добровільно долучилися до війська…

Поліцейські воюють, і залишаються поліцейськими. На початку повномасштабної війни, до створення бригад Нацполіції, частина прийняла рішення мобілізуватись до військових бригад, але натепер поліція воює у складі підрозділів Нацполіції. Зараз до них входить 10 відсотків особового складу Нацполіції - це і бригада «Лють», і підрозділ ДПП «Хижак», і стрілецькі батальйони. І ще 25 відсотків поліцейських несуть службу у прифронтових територіях. Ця робота надважлива.

А є такі патрульні, які мобілізувались у лави ЗСУ?

Є. Ряд людей мобілізувалося і на початку вторгнення і в подальшому. Тисячі патрульних поліцейських виконують бойові завдання прямо зараз у складі бойової бригади “Хижак”. То про яку мобілізацію можна говорити, якщо ми вже воюємо і “навалюємо” ворогу? Патрульна поліція з першого дня повномасштабного наступу стала до зброї.

Чи часто зараз застосовують табельну зброю патрульні поліцейські під час служби?

Закон розмежовує застосування і використання зброї. Кожен поліцейський це знає і знає підстави, коли можна використати зброю і коли застосувати. Якщо говорити про використання зброї, то це 15 випадків у цьому році, і 5 випадків застосування зброї. Це якщо ми говоримо про небойові. Бо якщо про бойові, то зараз, коли ми тут говоримо, поліція застосовує зброю і не одну.

Чи має бути в Україні безумовне право поліції на силу? Умовно, як в США, коли водій має тримати руки в полі зору, на кермі і не робити різків рухів, доки не дозволить правоохоронець…

На даний момент у поліцейського є вже підстави вимагати у водія, щоб він тримав руки в полі зору поліції. Така вимога є і вона продиктована не примхою і не розширенням повноважень поліції. Це безпека і громадянина і поліцейського. Можливо, не потрібні такі ж повноваження як в поліції у США, та й у нас зовсім інша система права, але необхідно буде актуалізувати питання поліцейських підходів в майбутньому. Зараз, кожна зупинка транспортного засобу несе вищий ризик для поліцейського, аніж це було до повномасштабного вторгнення. До того ж, кількість зброї, яка зараз є на руках у громадян. Давайте будемо відверті — це не порівняти з попередніми часами. Зараз ця цифра суттєво зросла і це збільшує ризики для поліцейських, у тому числі і для громадян, тому що можливі різні реакції як з однієї сторони, так і з іншої.

У нас кожен транспортний засіб тонований, а ряд транспортних засобів наглухо тоновані так, що там нічого не видно. От підходить поліцейський і не знає взагалі, що в машині відбувається. А ви прекрасно знаєте, що багато підходів, у томі числі стрільби, можна застосувати в таких умовах. Ось вам ситуація, яка є на даний момент. Тобто, кожен раз – це ризик, який поки що непередбачуваний. Навіть, якщо поліцейський дотримується всіх правил і підходів, всеодно ризик великий.

А чому у нас немає відповідальності за наглухо тоновані авто?

А тому що для того, щоб це правильно виявити, потрібно зробити техогляд для всіх транспортних засобів, якого у нас немає. На сьогодні у нас в країні лише для комерційного транспорту передбачений обовʼязковий техогляд, а для приватного - ні. Тому, це питання має бути впорядковано. Зрозуміло, що техогляд не має існувати в тому вигляді, як він існував раніше. Зрозуміло, що його потрібно було скасувати в тому вигляді, але у нас зараз 2024 рік. Та й взагалі, повернення техогляду — це євроінтеграційна вимога. Це питання майбутнього і воно обовʼязкове, хоча я розумію, що багатьом цього не хочеться.