Директор Одеського порту Олексій Мясковський: Від збитків у 180 млн грн до прибутку у 50 млн грн
Олексій Мясковський очолює державне підприємство “Одеський морський торговельний порт” майже 5 років. Від вінницьких попередників йому дісталися гучні скандали з портофлотом, розбалансований через протести проти політики попереднього керівництва трудовий колектив і збитки під 180 млн грн. Уже через три місяці після призначення прибуток держстивідора склав майже 8 млн грн. Здавалося, нарешті можна зосередитися на звичній плановій роботі – обслуговувати судна, розвивати підприємство. Але пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабна війна, змінили плани та поставили перед держстивідором та його керівником нові глобальні виклики. Це перше інтерв'ю від початку війни директора порту Олексія Мясковського, який розповідає Українським Новинам про те, як воно – забезпечувати роботу стратегічного об'єкта інфраструктури, ще й державного підприємства, в умовах воєнного стану.
Про початок війни, перші труднощі та адаптацію
росія розпочала війну в Україні з блокади морських портів. Як це – забезпечувати роботу стратегічного об'єкта інфраструктури, а саме морського порту, ще й державного підприємства, в таких стресових умовах?
Це безпрецедентний за масштабом і відповідальністю виклик. Нагадаю, робота Одеського порту була паралізована ще за кілька тижнів до вторгнення. У зв'язку з так званими навчаннями, а потім і військовими діями, аж до серпня 2022 року припинилися суднозаходи, буксирування суден, вантажно-розвантажувальні роботи. Життя в порту зупинилося в буквальному сенсі.
Що в той період було найскладнішим?
Зберегти трудовий колектив в умовах тотальної невизначеності. Ми не розуміли, чи відновиться повноцінна робота підприємства, горизонт планування скоротився до лічених годин. Атаки на цивільну інфраструктуру порту почалися з перших днів війни і не припиняються досі. Нам довелося буквально зберігати життя і здоров'я своїх людей, забезпечуючи їхню безпеку на суші та в морі, вдень і вночі. Адже порт – механізм складний, він функціонує цілодобово.
Як убезпечували своїх людей, адже Safety first – один з головних принципів у морській справі і в мирний час, а під час війни і поготів
Завдання адміністрації – продумати та оцінити всі можливі небезпеки, щоб захистити людей. Нам довелося з нуля і дуже швидко створювати такий формат роботи, який мінімізував би ризики для співробітників. Ми перевели на дистанційну роботу всіх, чиї функціональні обов'язки дозволяли повноцінно працювати будь-де, де є інтернет і ноутбук. Обладнали на території укриття та сховища. Розробили чіткі інструкції з переміщення в укриття. Окремі категорії співробітників спільно з профспілкою забезпечили індивідуальними засобами захисту. За весь час через ворожі обстріли постраждав один наш співробітник (ДП “Одеський морський торговий порт” – ред.). Йому своєчасно надали всю необхідну медичну допомогу. Ця людина досі у нас працює.
Наступне питання про колектив. Чи вдалося його зберегти? Як утримуєте фахівців?
Безумовно, основний кістяк професіоналів ми зберегли. Фахівців намагаємося утримувати за рахунок повної зайнятості, стабільної заробітної плати і довоєнного пакету соціальних гарантій. Вже під час війни ми підвищували заробітну плату і порівняно з 2021 роком вона зросла в середньому майже на 30%. Звісно, хотілося б більше, але ми орієнтуємося на реальні можливості підприємства та ситуацію в галузі та країні загалом, щоб зберігати фінансову стабільність та підтримувати всіх наших співробітників. Так, ми не змогли забезпечити довоєнним завантаженням стовідсотково кожного співробітника, але намагаємося максимально підтримувати кожного. На сьогодні майже 90% наших співробітників працюють за повною зайнятістю.
Багатьом державним і приватним бізнесам на початку війни доводилося скорочувати людей. Вам доводилося?
Нам доводилося приймати вольові і антикризові рішення, без яких не вдалося б зберегти людей і підприємство в цілому. Наприклад, переводити більшість співробітників у вимушений простій. Це було пов'язано з безпековими ризиками та відсутністю розуміння щодо подальшої роботи загалом, однак ми зберегли соціальні гарантії відповідно до трудового законодавства та колективного договору. Також довелося оптимізувати деякі структурні підрозділи. При цьому я маю на увазі саме оптимізацію, а не масові звільнення, які часто приховуються за розпливчатим формулюванням “оптимізація”. Щоб зберегти колектив, нам довелося переглянути структуру витрат підприємства і скоротити їх.
Про портофлот, доходи і плани
За два роки війни морські порти, і Одеський зокрема, кілька разів блокувалися. Як справлялися з простоями?
Завдяки достатньому запасу міцності, напрацьованому за попередні роки, в тому числі і накопиченій фінансовій “подушці”. Вважаю, ми пройшли цей період гідно: виплачували заробітну плату, зберегли довоєнні соціальні пакети, адже за кожним співробітником – родина, діти, близькі. Нам вдалося консолідувати команду і відновити повноцінну роботу щойно це стало можливим. В результаті ми виконуємо свої зобов'язання не тільки перед своїми співробітниками і клієнтами, але й перед місцевими і державними бюджетами. І найголовніше працюємо не просто беззбитково, а в прибуток.
Навіть "Судноверф Україна" працює беззбитково?
Навіть "Судноверф Україна". Зупинка "зернової угоди" і відсутність судозаходів аж до початку роботи "Українського коридору" ("Український коридор" розпочав працювати у листопаді 2023 року - ред) не завадили нам закінчити 2023-ий з позитивним фінансовим результатом майже в 50 млн грн. 2022 рік також закінчили з пристойним фінансовим плюсом. Упевнений, це достатній доказ ефективності заходів, вжитих для забезпечення стабільності та прибутковості підприємства навіть у таких критичних умовах.
Чи вдалося порту зберегти статус одного з найбільших платників податків на Одещині та в галузі?
Так. ДП “ОМТП” сплатив до бюджетів та фондів понад 230 млн грн податків і зборів, що на 38% більше, ніж у 2022-ому. До речі, яким би стресовим не був 2022 рік, за його підсумками держпідприємство "тримало" податкове навантаження практично на довоєнному рівні. Загалом за 2,4 роки повномасштабного вторгнення ми сплатили до бюджетів різних рівнів майже півмільярда гривень. За цей час ми не мали жодних податкових заборгованостей, а на початку вторгнення сплачували податки достроково.
Чи означає це, що держпідприємство повернулося на довоєнні показники роботи, адже "Український коридор" фактично вийшов на довоєнні потужності?
Коли ми говоримо про вихід на довоєнний рівень, давайте одразу зафіксуємо, що йдеться виключно про перевалку зернових і олійних. У 2022 році порівняно з 2021-им Україна втратила практично 70% вантажообігу. Найбільші порти країни на якийсь час виявилися заблоковані і вантажопотік переорієнтувався на Дунайський кластер, який екстрено взяв на себе основне навантаження і тимчасово став головними морськими воротами країни. "Український коридор" завдяки зусиллям особисто Президента України, ЗСУ, команди дипломатів, Мінінфраструктури розблокував "глибоководні порти" та кардинально змінив ситуацію. У серпні 2023 року Україна відкрила тимчасові коридори спочатку для зернових, а згодом для розширеної номенклатури вантажів як на вхід, так і на вихід з морських портів країни. Саме завдяки цьому вдалося відновити повноцінну роботу найбільших портів країни, і Одеського в тому числі. На даний момент стивідори Одеського порту забезпечують близько 20% від загального вантажообігу морських портів країни.
Нещодавно відновилося перевалка контейнерних вантажів в Чормоморському порту. Наскільки реально розширити поточну номенклатуру вантажів в інших морських портах і Одеському зокрема?
З технічної точки зору порти готові. І позитивна тенденція, безумовно, є. З дуже обережним оптимізмом ми сподіваємося на відновлення контейнерних перевезень найближчим часом і у нас в Одесі, а також в інших морських портах країни.
Основна стаття доходів очолюваного вами підприємства – не перевалка, а буксирні послуги. Що з портофлотом? Чи вдалося його зберегти?
Вдалося не тільки зберегти, але й завантажити портофлот роботою. Нагадаю, саме наш буксир «Булат» став першопрохідцем і супроводжував перші судна в українські порти в серпні 2022 року. У подальшому разом з колегами ми супроводжували (йдеться про лідирування суден – ред.) всі судна в порти "Великої Одеси" в рамках роботи "зернового коридору". Скажу, що навіть в таких критичних умовах нам вдалося зберегти довоєнну частку ринку в акваторії Одеського порту на рівні близько 50%. Такий обсяг дозволяє нам підтримувати стабільні фінансові показники, забезпечувати необхідні соціальні стандарти і гарантії, а також своєчасні платежі до бюджетів різних рівнів. Так, доходи від роботи портофлоту за підсумками 2023 року на 88% перевищують факт 2021 року, сягнувши понад 180 млн грн. Це гідний результат, і я вдячний кожному співробітнику за професіоналізм і відданість справі.
Наскільки гідно, на вашу думку, держпідприємство впоралося з іншою складною задачею, а саме підтримкою і обслуговуванням портової інфраструктури під час війни?
Одразу зазначу, що особливість Одеського порту в тому, що основна частина виробничих потужностей знаходиться в управлінні приватних стивідорів, які зобов'язані підтримувати їх у належному стані. Треба віддати належне власникам і керівникам стивідорних компаній порту. У такій складних умовах вони не тільки зберігають професійні кадри, але й виконують свої зобов'язання щодо державного майна, забезпечуючи його збереження і працездатність. Безумовно, ми підтримуємо майно, що знаходиться у нас на балансі, у робочому стані, проводимо своєчасні ремонти і технічне обслуговування.
Якщо вже ми заговорили про приватних стивідорів. Чи змінилося взаємодія державного підприємства з приватниками?
Ми завжди перебували з приватними стивідорами в тісному і конструктивному партнерстві, тому що розуміємо важливість і взаємозалежність нашої роботи. Абсолютно усвідомлюємо, в якій критично складній ситуації опинився в тому числі і приватний бізнес з початком повномасштабної війни, адже мова йде фактично про виживання. Саме тому намагаємося знаходити рішення, які б з урахуванням державних інтересів дозволяли б підтримувати ділову активність наших приватних партнерів. На жаль, багато інвестиційних проектів з початком війни довелося відкласти. Дуже хочу вірити, що це тимчасово.
Наскільки змінилися пріоритети держстивідора?
Я упевнений, що глобально пріоритети розвитку для комерційного підприємства змінитися не можуть. Перш за все, це ефективна господарська діяльність, прибуток і розвиток підприємства. Інша справа, що війна суттєво скоригувала механіку досягнення цілей, "відклала" ті чи інші проекти, пов'язані з інвестиціями як з боку держави, так і приватних компаній. У будь-якому випадку, ми шукаємо нові ідеї і тестуємо різні стратегії. Наше завдання — не тільки оптимізувати свою діяльність під військовий час, але навіть у таких надскладних умовах розвивати державне підприємство, зберігаючи при цьому високі соціальні стандарти для своїх співробітників та надаючи своїм клієнтам послуги найвищої якості.
В цьому році виповнюється п'ять років з моменту вашого призначення на посаду директора ДП "ОМТП". Якби вас попросили назвати два ключових здобутки за цей час, що б це було?
Впродовж цих п'яти років нам довелося мати справу з глибокою фінансовою кризою зі збитками у сотні мільйонів гривень внаслідок дій попереднього керівництва, пандемією коронавірусу та жорсткими локдаунами, піврічними блокадами та постійними обстрілами під час повномасштабної війни. Але які б складні не були часи, вважаю, шо разом із командою нам вдалося забезпечити головне, – керованість держпідприємства стратегічної галузі економіки та ефективність його роботи. Ми не дозволили, зокрема, розграбувати портофлот та завантажили його роботою, зберегли професіоналів, розробили гідну, законну та справедливу систему соціальних гарантій для своїх співробітників. Впродовж цих років держстивідор працює з позитивним фінансовим результатом та сумлінно виконує усі зобов'язання перед працівниками, клієнтами, партнерами, місцевими та державними бюджетами. Порт послідовно збільшує доходи, нарощує прибутки, забезпечує податкові відрахування, підвищує соціальні стандарти. Погодьтеся, це результат, за який не соромно.