Ексзаступник генпрокурора Сакварелідзе щодо розслідування справи "бензину Курченка": перешкоджали Порошенко, Шокін і сам Пашинський

"Грабуй награбоване!". З таким заголовком 12 лютого НАБУ та САП відзвітували про успішну реалізацію операції по затриманню членів злочинної організації, яка незаконно заволоділа арештованими нафтопродуктами вартістю майже мільярд гривень. Мова йде про так звану «нафту Курченка», яку екснардеп Сергій Пашинський разом з іншими організаторами та виконавцями злочинної схеми продали для особистого збагачення. Того ж дня детективи НАБУ повідомили про підозру 6 учасникам злочинної організації. Серед підозрюваних два організатори злочину: колишній в.о. глави Адміністрації Президента України, ексголова комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки, підприємець Сергій Пашинський і власник групи компаній «Фактор» Сергій Тищенко; а також 4 співвиконавців: директор, заступник і менеджер державного підприємства та керівник приватного товариства. Їм інкримінують злочини за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України. За даними слідства, вони домоглися передачі ДП, директор якого був заздалегідь призначений для участі у злочині, арештованих паливо-мастильних матеріалів. Далі ці нафтопродукти були реалізовані за заниженими цінами підконтрольній Пашинському компанії. Проте до державного бюджету жодних коштів так і не надійшло, оскільки компанія сплатила лише частину з них, але і ті були виведені на рахунки інших підконтрольних компаній. У результаті за період діяльності злочинної організації Пашинського протягом 2014-2018 років інтересам держави завдано збитків на суму 967 млн грн.

Українські Новини поговорили із колишнім прокурором Одеської області та заступником генпрокурора Давідом Сакварелідзе, який власне і розпочинав розслідувати цей кес 7 років тому, однак із незрозумілих причин, коли підозри фігурантам уже були готові, його звільнили з посади, а сам кейс спустили на гальмах.

В інтервʼю УН Сакварелідзе розповів, як вдалося розкрити цю схему з «нафтою» Курченка, хто був організатором схеми і чи були докази причетності до неї Пащинського. Також він розповів, хто блокував розслідування із Генпрокуратури та політичних кіл, та яке відношення до цього має експрезидент Петро Порошенко.

12 лютого НАБУ, САП та СБУ вручили підозру фігурантам справи майже 10-річної давності про злочинне заволодіння так званими «нафтопродуктами Курченка» і їхню реалізацію, що завдало збитків державі на майже 1 млрд грн. Можете розказати, як ця історія з’явилася в полі зору прокуратури?

Ця справа була спочатку в Генеральній прокуратурі, а потім ми її забрали в Одесу, коли я був заступником генпрокурора. Саме ми взялися її розслідувати, оскільки це все відбувалося в Одесі.

До речі, я дуже здивувався, коли дізнався, що оперативні служби, які нас підтримували, приховали телефонні розмови, які зараз фігурують у провадженні.

Тоді у нас уже були готові підозри і проти власників банків, і проти держаних підприємств. Але Генеральна прокуратура почала все блокувати і витребували справу. Тодішні керівники Генпрокуратури нас звинувачували в тому, що ми нібито проводили якісь незаконні операції і слідчі дії, і начебто несправедливо повелися зі стороною сьогодні уже підозрюваних.

Після того, як ми провели обшуки, буквально через кілька днів мене просто звільнили. І все. Справу просто спустили на гальмах.

Пізніше я запитував у Юрія Луценка, поки ми ще нормально спілкувались: «А що ви збираєтеся робити з цією справою, і чи будете її закінчувати?» Він мені відповів, що «Фортуна-банк» ліквідували, і що, в принципі, там немає чого розслідувати. Такою була зовсім непрофесійна відповідь.

Не пригадаєте, ця справа була порушена через чиюсь заяву в органи прокуратури чи – наслідок оперативної роботи?

Якщо чесно, то вже не пригадаю.

На кого тоді в 2015-2016 роках вийшли слідчі? У кого проводилися обшуки? Хто був організатором схеми і хто виконавцями?

Обшуки фактично проводились у тих самих же фігурантів, що і сьогодні – Тищенка, керівників держпідприємства. Крім Пашинського.

Щодо організаторів та виконавців, то ми розуміли, хто вони. Але не так ясно, як зараз, тому що, повторюся, що багато матеріалів від нас просто приховали. Пашинський також фігурував у цій справі, просто у нас не було доступу до оперативних матеріалів і матеріалів слідчих дій. Тобто вони десь були, але їх нам не надали. Проте мушу сказати, що НАБУ сьогодні змогло закріпити ці матеріали набагато якісніше, оскільки у них виявилося більше ресурсів, аніж у нас тоді. НАБУ провело набагато якісніше і більш масштабніше розслідування.

Організатори і виконавці – одні і ті ж. І Тищенко проходив як організатор і виконавець одночасно. З того, що я бачив у публічному доступі і, послухавши записи, видно, що вони люблять схеми і знали, як уникати покарання та відповідальності, як вкрасти і кого залишити на посаді. Тобто абсолютно класичний злочинний синдикат, організована злочинна група.

Чи були на той час докази причетності до оборудки з «нафтопродуктами Курченка» Сергія Пашинського?

Були, мабуть, швидше всього непрямі докази. Ми розуміли, що схема виходила від нього, оскільки у нього був політичний вплив на це. Ви ж не можете просто прийти і забрати чуже.

Яка роль у цій схемі була Сергія Тищенка, власника групи «Фактор» і ПАТ «Фортуна-банк»?

Ви ж бачили судовий процес щодо Тищенка, все є в публічному доступі. Прокурор дуже грамотно все виклав в принципі, дуже якісно.

Хто особисто перешкоджав розслідуванню?

Петро Олексійович Порошенко, Віктор Миколайович Шокін за своїми дорученнями, сам Пашинський, маючи політичний вплив. Думаю, що цих прізвищ достатньо.

У своєму дописі на «Фейсбуці» Ви сказали, що Вас зняли з посади заступника генпрокурора практично напередодні оголошення підозри у справі «нафтопродуктів Курченка». Тобто Ваше звільнення напряму пов’язане з цією справою?

Напряму, можливо, ні. Але всі були раді, тому що і Порошенко вже думав, як мене позбутися, і Шокін, і представники клану Пашинського також були щасливі.

Особисто Пашинський міг вплинути на керівництво держави і Генпрокуратури, щоб Вас звільнили?

Я не виключаю цього. Звичайно, що я знав, оскільки там були навіть якісь політичні погрози парламенту, якщо не дадуть голосів, щоб нас прибрали і так далі. Вони приходили до Порошенка і, як я розумію, шантажували його. 

Хто політично тоді «прикривав» Пашинського?

Сам Пашинський тоді був головою комітету, якщо ви пам’ятаєте. Він мав достатньо великий вплив.

Порошенко не міг його прикривати?

Звичайно. А чому ні? У них були ж різні домовленості. «Укроборонпром» вони поділили на сфери впливу. І в аудіозаписах про це йдеться, і в суді про це йшла мова. Вони зустрічалися з Ігорем Кононенком і постійно вирішували якісь питання, пов’язані з бізнесом та «оборонкою». Це великий «договорняк», і про це знаю навіть малі діти.

Як Ви вважаєте, чи міг Пашинський «капіталізувати» гроші, отримані від реалізації «пального Курченка», у свої компанії з продажу і постачання зброї?

Звичайно, мабуть. Мене вразили коментарі деяких ЛОМів, які прийшли на мою сторінку у ФБ і в коментарях написали, що це було 8 років тому, і що в людини багато хороших справ в «оборонці» і для «оборонки». Ну, тоді дайте мені вкрасти 25 мільйонів доларів! Потім в 10 разів більше на «оборонці». Якщо я буду монополістом, нікого не впускати і «топити» всіх конкурентів, використовуючи службове повноваження, і зловживати, то потім на ці вкрадені сотні мільйонів доларів я, звісно, запущу цікавий оборонний стартап і буду впливати на тендери і держзакупівлі. Звичайно, що «оборонка» корисна для держави, особливо під час війни. А потім я виступлю і скажу: «Так, я накрав, але ж ці гроші в «оборонці», і там якісь снаряди роблять, і «Стугни» і так далі. Так, я накрав, але мені треба пробачити».

Я просто в шоці від цього. Як ці люди збираються будувати сучасне суспільство і країну? З цією логікою вони намагаються мені довести, що Пашинському потрібно все пробачити, тому що він хороший. Для мене, як для колишнього держуправлінця і прокурора, достатньо успішного, це не вкладається в голові. В моїй логіці це не в’яжеться, як і для кожної цивілізованої людини. Це, наприклад, ніби маніяк, який зґвалтував і вбив декілька жертв, а сьогодні, можливо, патріот і десь воює. Що, йому потрібно пробачити? В чому різниця тоді? Злочинець є злочинець. 

Чи були на той час інші факти протизаконної діяльності Пашинського, зокрема на ринку зброї? Бо в іншому дописі Ви натякнули, що він «роками крав і заробляв на "оборонці".

На жаль, я не мав доступу до всіх справ, оскільки мої повноваження обмежувались тільки внутрішньою генеральною інспекцією Генпрокуратури, і то команду потім розігнали. Коли мене призначили, мені підпорядковувались тільки секретарка, водій і помічник. Потім ми почали трохи відбивати і відкушувати те, що змогли: було 7 слідчих і 4 прокурори.

На Вашу думку, чи будуть у справі з крадіжкою «пального Курченка» суворі тюремні терміни?

Я впевнений, що буде реальний вирок, тому що суд Антикорупційний і в нього досить висока довіра. Застава для Тищенка була справедливою – 320 млн грн. Хоча і повільно, і в муках це все відбувається, але все одно на якихось острівках правосуддя таки переможе. І для інших це буде хорошим кейсом, оскільки покаже, що якщо ти вкрав навіть 10 років тому, то це не означає, що це забудуть і воно тебе не наздожене.

В соцмережах громадські активісти вже збирають підписи на захист Пашинського. Як Ви вважаєте, це шира акція?

У цих людей необмежений ресурс. Вони стільки накрали, що могли купити собі громадських діячів і активістів, медіа, не кажучи вже про телеграм-канали.

Дивне інше – у нас якісь подвійні стандарти. Нібито сама система себе і підживлює. Деяких журналістів і активістів годують такі негідники, а потім вони виступають і кричать, що він патріот і врятував Україну від захоплення росіянами і так далі. І ми нібито заважаємо ось таким «патріотам» захищати країну.

Вчора, до речі, логіка Тищенка на суді звучала досить дивно та смішно. Він сказав: «Так, я вкрав цю нафту в якості помсти Курченку. І, звісно, я хотів віддати ці гроші державі, але в банку «не зрослось», на жаль, і винен не я, а банк. Мене кидають в тюрму, але я визнаю, що це мої зобов’язання і я буду працювати…». Якби до людини не прийшли, то, звісно, що про це ніхто б не згадав. Жив же якось після цього дев’ять років, чи скільки там минуло, і ніхто не хвилювався.