Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва: в "Укртатнафті" було проведено аудит - там взагалі знищено бухгалтерію

Донедавна в Україні мало хто знав про існування Державної аудиторської служби (ДАСУ), яку очолює Алла Басалаєва. Зараз це одна із держструктур, яка проводить аудити в державному секторі, що нерідко призводить до скандалів. Під час війни РФ в Україні ДАСУ встигли звинуватити в тиску на КБ «Луч» та перешкоді виробництву «Стугн», а також в намаганні нібито отримати секретне креслення боєголовки. Держаудитслужба провела всім відомий аудит Міноборони, де фігурували яйця за 17 гривень. Чи став цей аудит причиною кадрових перестановок в МОУ чи ні, але після нього Олексія Резнікова було звільнено з посади Міністра оборони. У цьому році Держаудитслужба відзвітувала, що зекономила для бюджету 6,44 млрд грн за результатами 2023 року. Аудитори перевіряли витрати в галузях оборони, медицини, освіти, розпорядження місцевими бюджетами, програми з відновлення та відбудови тощо. Ревізії охопили бюджетні видатки, які становлять третину ВВП. ДАСУ проаналізувала 12 тис. державних закупівель. У результаті – завадили розпорядникам витратити з порушеннями майже 20 млрд грн. В ДАСУ зазначають, що на функціонування Держаудитслужби держава витрачає 1,1 млрд грн на рік. Тобто на кожну гривню витрат, передбачених на ДАСУ, держбюджет отримав в шість разів більше від її діяльності.

"Українські Новини" поговорили з головою Держаудитслужби Аллою Басалаєвою про найбільші порушення, які ДАСУ знайшла, про скандальні історії навколо державних аудиторів, а також про перевірки «Нафтогазу», Міноборони, «Укрнафти» та інших держструктур.
В інтервʼю УН голова ДАСУ розповіла, чому скандальний аудит в Міноборони - це перемога, чому люди продовжують заробляти на війні та як з цим боротись.

Розкажіть про динаміку виявлених порушень за роками від 2021 по нинішній час?

Держаудитслужба системно планує і здійснює заходи фінансового контролю – перевіряємо, наскільки ефективно витрачаються державні кошти. Такі перевірки плануються поквартально, і кожен може ознайомитися з цими планами на нашому сайті.

У 2021 році держаудитори перевірили понад 1500 об’єктів, а порушень, які призвели до втрат, виявили на суму 14,75 млрд гривень. У 2022-му – першому воєнному році – ми охопили трохи менше як тисячу об’єктів, але сума збитків сягнула майже 100 млрд гривень. А в 2023 році за результатом перевірки більше 1000 об’єктів зафіксовано збитків вже на 211 млрд гривень.

А чому така різниця між довоєнним періодом і періодом під час війни?

Я можу говорити і відповідати лише за той період, відколи очолюю ДАСУ (Алла Басалаєва призначена головою ДАСУ 4 листопада 2022 року – ред.). За цей час ми змінили підходи до роботи аудиторів, посилили якісь моменти, проводимо більш поглиблені і комплексі перевірки. І бачимо, на жаль, що після початку повномасштабного вторгнення багато хто сприйняв війну як спосіб заробітку за рахунок державних коштів. Наші матеріали часто стають підставою для кримінальних розслідувань уже в правоохоронних органах. Тож думаю, що учасники корупційних схем отримають заслужене покарання.

Можете сказати, який найдієвіший механізм виявлення порушень?

Найбільш ефективний наш контрольний захід – це моніторинг закупівель, тому що він дозволяє превентивно запобігати неефективному витрачанню коштів. Ми відслідковуємо тендери в системі Prozorro. І коли бачимо, що договір є потенційно таким, що призведе до неефективних витрат, кажемо: «Шановні, розривайте угоду! Бо ми там бачимо суттєві порушення».

Ми провели в системі Prozorro контрольні заходи моніторингу закупівель на загальну суму 188 млрд гривень. Встановили порушення на 91,9 мільярди! З них лише частина була усунута, а 48,6 млрд гривень опинилися, так би мовити, «в прірві». Це саме те, про що ми в рамках моніторингу закупівель говорили: «Розривайте договори, оголошуйте новий тендер». Звісно, що потім аудитами, ревізіями ми, безумовно, знайдемо їх, але для держави це вже будуть збитки. Можливо, комусь буде оголошена підозра, хтось уже виїхав за кордон, але держбюджету це вже не допоможе.

Чому такі зловживання мають місце?

Передусім це проблема з прямими договорами. Наразі в умовах воєнного стану, не в повній мірі застосовується процедура відкритих торгів для публічних закупівель. Наприклад, за 2023 рік кількість тендерів становила 3 732 116. Віднімемо ту частину, яка є допороговою (3 043 900) і апріорі укладається по неконкуретній процедурі отримаємо 688 216.

За процедурою відкритих торгів відбувається – 296 780 закупівель на суму понад 770 млрд. (майже половина від 688 216). Але із них з одним учасником - 48%. Тобто вийшла на торги 1 компанія зі своєю ціновою пропозицією і вона стає переможцем.

Кількість так званих «прямих» договорів - 163 022 на суму понад 280 млрд. Це, майже 24% закупівель, які мають укладатись лише в конкретно визначених законодавством випадках. Але недоброчесні замовники уникають відкритих торгів, посилаючись на нагальну потребу. Але під цим можна розуміти все що завгодно, і наші замовники цим маніпулюють.

Наприклад, у Бородянці Держаудитслужба виявила цікавий момент. Є будинок – багатоповерхівка, що підлягає знесенню. В березні оголошують тендер на демонтаж. Після чого тендер скасовують і укладають прямий договір, але, мабуть, вже з тими, хто «потрібен». І потім виявляється, що демонтаж будинку було начебто зроблено якоюсь дорогою технікою, яка лазером знімає поверхи. Насправді ж прийшли з кувалдою, вдарили, посипалося, завантажили екскаватором і вивезли. А за актами виконаних робіт їхня вартість зашкалює.

Це і є проблема прямих» договорів, за якими криються зловживання. Основна кількість скарг, яку ми отримуємо: що прямий договір укладено на завищену ціну. Але ці порушення неможливо виявити моніторингом закупівель (Держаудитслужба має 4 види контрольних заходів: аудити, ревізії, моніторинг і перевірка закупівель), а тільки ревізіями – коли гроші вже освоєні і тоді залишається лише констатувати збитки, завдані державі.

Як боротись з цим?

З прямим договором – лише мінімізувати законодавством визначені випадки, коли можна укладати «прямий» договір. З цього питання ми у діалозі з Мінекономіки і сподіваюся, що наші зусилля принесуть позитивний результат, адже у нас одна мета – створення чітких умов та правил, щоб добропорядний бізнес міг розвиватись.

До процедури моніторингу закупівель теж маємо пропозицію: якщо виявлено суттєві порушення, які в разі укладення договору призведуть до збитків державі, треба заборонити Держказначейству та банкам перераховувати кошти.

Бо, насправді, коли у нас є виконавець робіт, а у нього – субпідрядник, то вже на третій день гроші зникають у невідомому напрямку. А так ми позбудемося тієї прірви, про яку я згадувала. Як у когось виникнуть сумніви щодо правоти держаудиторів, будь ласка, ходімо в суд. І за 15 днів будемо знати, хто правий.

Тому ще раз наголошую: прямі договори – це проблема, якої потрібно позбуватися. Але, звісно, винятки будуть. Наприклад, є «приліт» у трансформатор в опалювальний період, обладнання вимагає оперативного відновлення, часу на тривалу процедуру немає. Зараз ми дискутуємо і з бізнесом, і з експертами, як краще задіяти такий механізм. Для того, щоб порядні підрядники могли працювати, а непорядні не шкодити їм.

Чи багато матеріалів за результатами перевірок скеровано у правоохоронні органи?

Так, Держаудитслужба тісно співпрацює з правоохоронцями. За минулий 2023 рік ми направили їм 950 матеріалів, за якими розпочато 450 кримінальних проваджень. Решта долучені у раніше відкриті справи, або вирішується питання про відкриття. Наприклад, в основу розслідування СБУ про розкрадання майже 1,5 млрд державних коштів під час закупівлі боєприпасів для Міноборони у постачальника «Львівський арсенал» лягли наші матеріали.

Яку частку виявлених порушень займає сфера "оборонки"?

Ця галузь надзвичайно важлива для нашої країни, тож ми приділяємо їй особливу увагу під час перевірок.

На жаль, недобросовісні бізнесмени та посадовці, які розпоряджаються бюджетними коштами, роблять це безвідповідально. Саме тому ми свій фінансовий контроль спрямовуємо на те, щоб гроші йшли на забезпечення військово-промислового комплексу, що допоможе зберегти життя наших бійців і мирних жителів, а не осідали в кишенях не чистих на руку бізнесменів.

"Львівський арсенал" – єдиний кейс, який стосується постачання зброї?

Цей кейс дійсно резонансний, але він не єдиний, на жаль про те, що я і говорила раніше – знайшли незаконно отриманий прибуток у вигляді вілли на морському узбережжі. Є й інші, але не все можна оприлюднювати, поки ведеться слідство. Але про окремі випадки в загальних рисах можу розповісти.

Наприклад, один із спецекспортерів у квітні 2022 року прийшов до Міноборони з чудовою угодою поставити через нерезидента певну кількість пострілів. Міноборони перебувало в такій ситуації, що готове було купувати все, що є тут і зараз, за будь-яку ціну. Зазвичай такі договори виконувалися за 100% передоплатою. З одного боку, можна зрозуміти нерезидента: в країні війна, і є ризики невиконання розрахунку. Але в таких випадках можна було знайти інші гарантії забезпечення платежу, наприклад акредитиви.

Так от, спецекспортер, українська компанія, згідно з угодою зобов'язується постачати снаряди вже в кінці травня. В обумовлений термін вона знову приходить до Міноборони, щоб пролонгувати договір на серпень, бо вони не встигають. Відбувається пролонгація, без будь-яких підстав і штрафних санкцій. У серпні знову приходить цей спецекспортер і каже, що не зможе поставити снаряди, бо в квітні завод нерезидента згорів. Шановний, а коли ви в травні йшли за пролонгацією, хіба не знали про цей форс-мажор? І коли повертали гроші, то на курсовій різниці валют країна втратила 250 млн гривень.

Або ж інший випадок. Правоохоронці отримали витяги банківських рахунків у нерезидента, який зобов’язався купити для України велику кількість зброї. Проте він і не намагався її купити. Просто поклав гроші на рахунок в іноземному банку, отримав 75 млн доларів прибутку за депозитом, розкидав їх собі по інших рахунках – і все.

Це можна зупинити?

У першу чергу – треба розробити механізм для упередження таких схем. І ми вже працюємо над його створенням.

Можливо, зараз Міноборони не буде авансувати на 100% договори. Можливо, будуть передбачені інші гарантії зобов’язань. Треба шукати оптимальні рішення. Тому що коли ми зараз виходимо з такими висновками, то страждає чийсь бізнес, за яким стоять конкретні особи, а ті потім прямо чи опосередковано займаються брудними технологіями проти Держаудитслужби.

Важливо розуміти, що результати нашої роботи стають підставою для кримінальних проваджень. Але між перевіркою аудиторів і до оголошення підозри у кримінальному провадженні проходить деякий час. Скажімо, перевірку в Міністерстві оборони ми завершили в квітні 2023 року. Після того як передали матеріали у правоохоронні органи, там їх аналізують за епізодами, відпрацьовують і документують докази під час розслідувань. Наше завдання – забезпечити контроль державних фінансів, особливо у сфері оборонних закупівель. Це є пріоритетом в умовах збройної агресії та обмеженого фінансування з боку партнерів.

Тобто, ви хочете сказати, що інформаційні атаки на Держаудитслужбу інспіровані штучно?

Так. Треба розуміти, що ми виявляємо величезну кількість порушень. І зрозуміло, що фігуранти цих схем роблять усе можливе, щоб перекласти відповідальність на когось іншого. Зокрема, звинувачують і нас. Навіть до медіа атак вдаються, коли починають розуміти, що існує ризик кримінальних проваджень або припинення схем надприбутків. Але ми не збираємося згортати свою роботу. Держаудитслужба працює виключно в законодавчому полі, тому ми впевнені у кожному своєму висновку та рішенні.

У яких сферах економіки найбільше порушень?

Для нас немає недоторканних, тож жодна галузь не має імунітету від перевірок Держаудитслужби. Всі сфери важливі: і оборона, і освіта, і відновлення, і енергетика. Тому я не можу сказати, де найбільше порушень. На жаль, немає такого, щоб ми зайшли на перевірку і побачили ідеальну картину. Це не обов’язково умисні збитки, зустрічаються просто помилки чи похибки у звітностях.

Чи можна сказати, що акт аудиту ДАСУ призвів до кадрових змін в Міноборони?

Думаю, що ні. Акт ДАСУ по Міноборони точно спровокував зміну підходів до закупівель. Створено дві агенції - окремо по тилу, окремо по зброї. Виявлено численні правопорушення. Ми показали і розповіли. Для міністра економіки, премʼєр-міністра, президента це стало поштовхом, тому зімений підхід до закупівель в Міністерстві оборони. Це факт. Це наші результати.

Чи мали ви розмову з керівниками держави після аудиту по Міноборони? Чи викликали вас на розмову? Можливо, премʼєр…

Ні. Ніхто. Ми самостійно приймали рішення. Тиску не було.

До нового міністра оборони у ДАСУ немає запитань?

Ще не були в нього з аудитом. Він не просив аудит, тому немає.

Чи зверталися до ДАСУ американські інспектори, які перевіряють цільове використання західного фінансування та зброї?

Ми співпрацюємо з міжнародними інституціями, і саме в таких рамках намічається зустріч. Вони обізнані з нашими матеріалами аудиту Міноборони і певною мірою мають до них доступ. Ми також говорили з міністром оборони щодо вимог західних партнерів посилити контроль міжнародної допомоги. Тому тут у нас буде плідна співпраця і з МОУ, і з міжнародними партнерами.

Раніше Держаудитслужба заявляла про перешкоджання перевіркам з боку "Нафтогазу". Яка зараз ситуація з аудитом "Нафтогазу" та компаній, які входять в групу? Коли востаннє він проводився і які були виявлені порушення?

Останній контрольний захід проводився за повного сприяння керівника компанії. Аудит "Нафтогазу" – це вимога міжнародних партнерів. Не можу розкрити деталі, бо ми обмежені в наданні інформації таємницею слідства. Матеріали передані до правоохоронних органів, яке веде розслідування. "Нафтогаз" – це дуже складна структура, яка нараховує 50 дочірніх компаній. Тож щоб консолідовано подивитися, що там відбувалося, треба витратити кілька років часу. Це надскладний процес.

А які порушення і суми?

Є питання до попереднього керівництва, до Андрія Коболєва. Є питання щодо так званої "стокгольмської премії". Зараз ці матеріали в НАБУ.

Чи перевіряли ви компанії "Мотор-Січ" і "Запоріжтрансформатор"?

Наприкінці 2022 року ці компанії були примусово відчужені та акції передані державі в особі Міноборони, тому стали для Держаудитслужби об’єктами контролю. А до цього були приватними компаніями, які самі розпоряджаються своїм прибутком. За ці минулі періоди ми їх можемо перевірити як виконавців державних закупівель.

Що з аудитом "Укрнафти"?

"Укрнафта" – це вже інша історія. Це дочірня компанія. Тому ми зайшли туди в повному обсязі, теж за сприяння керівника. "Укрнафта" не перевірялася державними аудиторами з 2015 року. Вони були недоторканими. Хоча порушення там вражали: їхня загальна сума сягає 198 млрд гривень, а ті, що призвели до збитків, – 96 млрд грн.

Ми провели аудит за 2017-2022 роки. Попередній менеджмент упродовж останніх років виводив досить ліквідні активи на суму 48,5 млрд грн, збитки від спільної діяльності з приватними структурами – 12,4 млрд грн, несплата до бюджету чистого прибутку – 3,2 млрд грн, недоотримання нафтопродуктів від переробки нафти – 5,2 млрд грн, збитки від нестачі нафти – 3,2 млрд грн і багато іншого.

В "Укртатнафті" теж було проведено аудит. Там взагалі знищено бухгалтерію. Знищено все. Суми збитків теж шалені – 23,6 млрд гривень. І те ж саме: виводили високоліквідні активи на приватні компанії, реалізовували нафтопродукти без перерахування коштів, приймали неефективні управлінські рішення, відбувалося відчуження свердловин за копійки приватним структурам. Тому й такі великі державні збитки.

Бенефіціарам якось ця історія з "Укрнафтою" може "аукнутися"?

Ну звичайно. Наскільки я знаю, матеріали аудиту “Укрнафти” лягли в основу звинувачень.

А яке найбільше порушення у минулому році? І на яку суму?

Для нас не стоїть за мету так трактувати ці порушення. Адже чим їх менше – тим краще для держави. Але ми фіксуємо порушення навіть у закупівлях дитячого харчування. Хоча, зрозуміло, що в тій же енергетиці фігурують більш значні. Іноді найбільші зловживання можуть бути у найменших замовників. Наприклад, на Житомирщині дітям у садочку замовили м’ясо по 1000 грн за кілограм.

Чи часто Ви спілкуєтеся з прем’єр-міністром? Чи не відчували тиску?

З членами уряду у нас склалися цілком робочі відносини. Діяльність Держаудитслужби координується Кабінетом міністрів через міністра фінансів. І мушу сказати, що ні з боку прем’єра, ні з боку міністра не відчуваю жодного тиску. У мене немає жодних перепон у роботі та плануванні.

В яких найбільших компаніях зараз відбувається аудит і в яких ще планується?

Ми зараз завершуємо перевірки в "Укрзалізниці", "Укрспирті", "Державній іпотечній установі", Національній академії правових наук, Національній академії медичних наук, АРМА, Держагентстві лісових ресурсів, Державній судовій адміністрації. Наприклад, в ДСА є такі випадки, що з 2014 року люди продовжують отримувати заробітну плату, жодного дня не працюючи суддею. За цей час суддівську винагороду отримали 374 судді на суму 431,8 млн грн.

Окрему увагу у 2023 році ми приділили аудиту місцевих бюджетів. Люди мають бути з відновленим житлом – це завдання Президента. Ми перевірили Ірпінь, Бучу, Гостомель, Бородянку; зараз у нас аудити великих міст – Дніпро й Одеса. У третьому кварталі буде Львів.

До речі, з Дніпром була проблема. Мер ніколи не пускав аудиторів на свій поріг. У минулому році зафіксовано понад 50 недопусків і ситуація була патовою. Лише в серпні Верховна Рада прийняла закон, що за недопуск аудиторів настає кримінальна відповідальність. І тільки після цього нас пустили. Цього року ми плануємо перевірити Херсон і Запоріжжя, там процеси відновлення відбуваються, але за постійних обстрілів аудити проводити важче.

І багато порушень на місцях?

У 2023 році акцент у нас був саме на аудиті місцевих бюджетів. Можу сказати, що виконання цих бюджетів чітко показують ефективність конкретно взятого керівника в містах чи містечках: як мер працює, як допомагає людям тощо.

Ми завершили аудит у Коростені та Чернігові. Перевірки в Коростені стали підставою для відкриття кримінального провадження за фактами самовільного захоплення земельних ділянок та незаконного будівництва. У Чернігові знайшли численні порушення з виділенням земельних ділянок. Виявили недоліки, за якими вже порушено 14 досудових проваджень.

Чи немає перешкод у нових перевірках? Всі пускають аудиторів ДАСУ?

Зараз із цим абсолютно немає проблем. Всі попереджені про кримінальну відповідальність, і це насправді працює. Стаття 351-1 ККУ передбачає покарання у вигляді штрафу до 17 тис. гривень, арешт до 6 місяців або обмеження волі на строк до 3 років. Але головним є те, що кримінальне покарання означає заборону балотуватися у майбутньому. Для мерів це реально боляче, бо за умисний злочин, згідно з Виборчим кодексом, для них буде заборона брати участь у виборах.

Деякі підрядники Міністерства оборони звинувачують Державну аудиторську службу в тому, що вона буцімто заважає отримувати прибуток, невірно трактуючи постанову уряду. Це правда? Якщо ні, то що не так з постановою та прибутком?

Насправді немає жодного різночитання. Якби існувала прогалина на рівні постанови Уряду, КМУ би неодмінно та невідкладно її би врегулював. Норма виписана однозначно. Розмір прибутку до початку повномасштабного вторгнення був визначений Урядом у складі ціни на рівні 1% витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів і 30% решти витрат у складі собівартості.

Однак в березні 2022 року після початку повномасштабної війни, КМУ приймає постанову № 335, яка запроваджує нову редакцію визначення ціни на постачання товарів, виконання робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки, під час розрахунку якої не передбачається, а точніше фактично виключається можливість враховувати прибуток. Однак проблема в тому, що деякі підрядники продовжували вкладати у розрахунок ціни прибуток, який значно перевищував довоєнний (1% витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів і 30% решти витрат у складі собівартості).

Мені здається, якщо б ми з Вами вийшли на вулицю і запитали у наших співвітчизників, які щоденно донатять як і ми з Вами - чи можна заробляти на війні, то відповідь напевне була би очевидною – війна це не час і не спосіб заробітку. Проблема в тому що ревізії показали, що суми прибутку у складі ціни перевищують, а в деяких випадках набагато перевищують довоєнний розмір. Справедливо було би, напевно, дозволити ретроспективно мати прибуток у довоєнному розмірі за період з моменту внесення змін до правил обрахунку ціни Урядом та до відновлення status quo для тих, хто в силу різних обставин помилився та ненавмисне продовжував нараховувати собі прибуток у довоєнному розмірі. Наразі в силу вимог Конституції України у згаданому питанні має поставити крапку Верховна Рада України шляхом прийняття відповідного проекту закону.

Чому ж тоді так складно донести це суспільству?

Тому що комусь вигідно маніпулювати. От, скажімо, кілька місяців тому в інфополе вкинули відвертий фейк, мовляв, аудитори спеціально прийшли на один із об'єктів військово-промислового комплексу, і в результаті перевірок Україна не зможе виробляти «Стугни». Ця інформація є брехливою та маніпулятивною, тому що ми не забираємо з цехів людей, які займаються виробництвом, ми працюємо з бухгалтерами!

Або інші вкиди: нібито ми вимагаємо креслення секретної боєголовки. Ця інформація також не відповідає дійсності. Ми не маємо повноважень і ніколи не запитували ні креслень, ні іншої технічної документації виробничих деталей. А от оборотно-сальдові відомості, акти, договори і інші первинні документи, які мали б підтвердити, що кошти пішли за призначенням, – так, бо саме вони є предметом аудиту.

Очевидно, що це не подобається підрядникам, які порушують закон і отримують надприбутки від контрактів за бюджетні кошти. І вони задля свого захисту вирішили піти на дискредитацію Державної аудиторської служби. Я прекрасно знаю і замовників, і виконавців цієї кампанії.

Так було, наприклад, і з перевіркою по «Лучу», де ми нібито опублікували акт ревізії з адресами усіх контрагентів. Тільки наша ревізія завершилась висновком від 21 грудня 2023 року, який займав рівно один аркуш: «Така, що не відбулася». А потім - відомі і маловідомі спікери, найняті зрозуміло ким, або введені в оману, пішли з меседжем, що цей акт призвів до удару по оборонних об'єктах. Тільки акту по «Лучу» не існує! Жодних секретних даних ми не публікували і не могли цього зробити. Але така інформація досі «гуляє» в інтернеті, особисто на мене вилито відра бруду – і дехто дуже хоче, щоб Держаудитслужба не докопалася до суті контрактів. Але цей шантаж не пройде… Ми працюємо далі, і будемо робити все, щоб приносити користь державі.

Ви щаслива людина?

Хочу сказати, що так - у мене немає ніяких перепон у роботі, плануванні, реалізації. Саме головне що мене та всіх українців засмучує, це в війна в Україні. Буду повністю щаслива, коли ми отримаємо Перемогу!

Трохи нестандартне питання на завершення. Під час нашої розмови ви отримували звукові сповіщення в Телеграм. На кого ви підписані?

На президента, на премʼєр-міністра. Треба цікавитися новинами від перших осіб держави. І, напевне, як і всі підписана на телеграм-канали з новинами.