Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков: ухвалений закон про реєстр військовозобов’язаних закладає базу для електронних повісток
Цікавість до роботи Верховної Ради в останній час збільшилася. Якщо раніше люди навіть не знали чи працює парламент взагалі, то законопроєкт про мобілізацію нагадав, що зміни законодавства відбуваються в парламенті. Хоча досі журналістів не пускають "під купол", а живі трансляції можна побачити тільки у TikTok, а не на парламентському телеканалі "Рада", новини звідти з’являються, особливо коли мова зайшла про законопроєкт про мобілізацію.
Українські Новини вирішили поспілкуватися з колишнім головою ВРУ, а нині очільником міжфракційного об’єднання "Розумна політика" Дмитром Разумковим про те, що відбувається у Раді і чому вона закрита, ідею ввести податок на розкіш. Також депутат розповів, яке у нього ставлення щодо нинішньої кадрової політики і слідкування за журналістами-розслідувачами.
Законопроєкт про мобілізацію, ми вже знаємо, що його відізвали, точніше не Рада відізвала, а сам Кабінет Міністрів. Чи відомо вам, що в ньому збираються змінити для того, щоб все ж таки зібрати голоси і депутати його проголосували?
Насправді не до кінця зрозуміло, що вони туди будуть "пхати". Вибачте за сленг, по інакшому назвати цей законопроєкт як "збірна солянка", важко. І з доброго, те, що планував і рекомендував профільнийкомітет для Кабміну, це взяти норму, яку пропонувала команда "Розумної політики" – 24 місяці для демобілізації, і там йшло не про 8 місяців, як в нас було написано, а про 12 місяців безпосередньо в зоні бойових дій, тобто служба "по БР". Все інше – косметичні зміни, аніж реальні зміни. Тому що коли ти підіймаєш цей законопроєкт, то до кожного речення, до кожного рядку, до кожного абзацу купа запитань, на які немає відповіді в цьому законопроєкті.
Він має бути виписаний ідеально. По-перше, давайте чесно говорити, це не законопроєкт Кабміну, це законопроєкт Офісу президента, тому що без рішення Офісу президента в Кабміні не відбувається нічого. Вони чхнути не можуть. І без погодження безпосередньо Президентом, законопроєкт не попавби до зали. Просто вони, як завжди, живуть в режимі того, що мають бути прості, легкі, швидкі, але частіше за все абсолютно нелогічні і неправильні рішення. Вони не розраховували на такий негатив,який отримали. Я думаю, що тут була ще політична складова, вони хотіли перекласти негатив на військових: безпосередньо на Залужного, на ГШ, тощо. В них це не вийшло. І вони негатив зловили на себе і фактично відкликали цей законопроєкт.
Але думаю, що вони будуть йти "не митьом так катанням" і намагатися в тій чи іншій мірі його протягнути. Ви ж бачите, наскільки недолуго він написаний, тому що мова йде про 500 тис.мобілізованих. Зараз Президент починає, вибачте за сленгом, "давати задню", розповідаючи про те, що це буде не 500 тис., а 100 тис., не 100 тис., а 200 тис. Але законопроєкт, який був занесений в зал, в його пояснювальній записці було написано, що не потребує жодних додаткових видатків з бюджету. Я вже мовчу, що на другий день вийшов Марченко (міністр фінансів) і сказав, що там у нас немає на це грошей. Але просто рівень знань, рівень професіоналізму… У мене дитина в четвертому класі розуміє, що якщо ти будеш мобілізовувати 500 тис. людей, то їм треба буде щось платити. І це буде нести за собою додаткові видатки з державного бюджету. Вони навіть на це не спроможні, на що спроможна дитина в 4-ому класі української школи. Ось ті реалії, в яких ми з вами сьогодні живемо.
Що, на вашу думку, потрібно прибрати з законопроєкту?
А ми подавали альтернативний законопроєкт. Перше, ми маємо туди ввести демобілізацію. І це не популяристична річ, не для того, щоб сподобатись військовим. Ми це "привезли" з багатьох відряджень команди "Розумної політики" до наших захисникіів. Тому що уряд, наприклад, заніс 36 місяців. Але уряд знову не зміг прорахувати елементарні речі, що 36 місяців під Бахмутом і 36 місяців у Львові – це трошки різні 36 місяців. А ми закладали 24 місяці, наприклад, і 8 місяців по службі "по БР".
У них спочатку була ідея прибрати другу і третю групу інвалідності з категорії тих, хто не підлягає мобілізації. Потім вони залишились на третій. Зараз починають розповідати, що третю приберуть. Почнуть якось гратися з хворобами. Але в моєму розумінні, якщо у людини немає ноги, то вона малоефективною може бути на фронті. Так, вона може тут займатися збиранням дронів, але це інша історія. І це інша мобілізація. Це мобілізація не на фронт, а в армію, яка працює на допомогу фронту.
Я дуже багато знаю ситуацій, коли брали і частково придатних, коли була необхідність, і відправляли безпосередньо на "нуль" і в штурмові підрозділи. І вони там гинули. Я хотів би усім нагадати, може це пролунає і достатньо не по-людськи, тому що ми маємо в першу чергу думати про життя і здоров'я наших громадян, але війна це завжди економіка. Росіяни, на жаль, обігнали нас у виробництві дронів, в той час, коли наші займалися незрозуміло чим, хоча на початку війни ми їх обганяли в декілька разів у цьому плані. Про це говорять по всій лінії фронту наші захисники, які не бачили армію дронів Федорова і Зеленського, яка не доїжджає до фронту. Я під час кожного відрядження задавав ці запитання, відповіді, на жаль, я не отримав. Говорять на фронті, що максимум 10% дронів вониотримали від держави, а все інші – волонтерські або куплені за особисті кошти.
Сьогодні росіяни застосовують багато дронів. Дрон коштує 15-16 тис. гривень, переводячи на гривню.А в нас загиблий наш коштує для держави, не беручи навчання, форму, а лише виплату –15 мільйонів гривень. Ну це перше, людина загинула. А друге, вони відправляють на фронт людей з ВІЧ. Я скільки не їздив, я задаю питання, скажіть, будь ласка, якщо буде поранений чоловік з ВІЧ, ви будете його там тампонувати? Відповідь в очах читається, що ні. А для держави це 15 мільйонів гривень. Але просто це треба порахувати в цілому. На жаль, сьогодні представники влади не вміють думати на два-три кроки наперед, у них немає стратегії, немає планів.Вони поводять себе як "вспишка справа, вспишка зліва". Саме тому ми маємо ті проблеми, які є сьогодні.
Повертаючись до законопроєкту, що саме в ньому не так?
В законопроєкті абсолютно не виписана процедура навчання і підготовки наших захисників. На сьогоднішній момент, завдяки "ефективній робот" ТЦК, призвели до того, що вже бояться людей у формі. Замість того, як це було рік тому, де була величезна повага. Сьогодні люди просто бояться. А я хотів би нагадати, тут не треба перекладати з хворої голови на здорову, ТЦК – це зона відповідальності Президента. Він в нас Верховний Головнокомандуючий. Він. Це його вертикаль.
Формально він може сказати, що Сирський?
Ні. Формально він може сказати все, що завгодно. Але в нас є Верховний Головнокомандуючий – президент держави, далі він призначає Главкома,
далі призначається командувач Сухопутних військ, далі призначається ТЦК. Тому давайте не будемо. І він знав, що це відбувається. І він має за це нести відповідальність. Я зараз навіть не про юридичну, а про політичну. І зараз розповідати, що "це не я, квартира не моя, так не працює".
Військкомати завжди такі були. Вони, в принципі, не були реформовані.
Правильно. Але завдяки величезному, одномоментному запиту людей на фронт, вони "захлинулися". ІТЦК пішли абсолютно нелогічними, неправильними підходами. А чому це було? Тому що знову повертаємось до риторики, яка лунала з боку Офісу президента, всіх їх "говорящих голів", керівника держави в тому числі. Що в нас має бути? Два-три тижні. В них ракет на два-три тижні. В них війни на два-три тижні.
В них кава в Ялті в червні 23-го року. В них шашлики. В них все-все, окрім підготовки до довгої війни.Війна довга. Важка в людському, моральному і економічному планах. Що зроблено для того, щоб перевести економіку на військові рейки? Нуль. Що зроблено для того, щоб вибудувати за ці майже два роки систему підготовки резерву і ротації наших захисників? Це мали почати робити ще влітку 2022-го року. Коли тут трошки воно стабілізувалось, коли ми побачили, що ми можемо наступати, ситуація там з харківським напрямком, з херсонським напрямком, але за великим рахунком, в моєму розумінні, цю систему треба було розвертати ще у травні-червні 2022-го року. Чому? Тому що ти намалював абсолютно прозоро, відкриту стратегію, і прийшов з нею до людей.
До речі, цей законопроєкт називають законопроєктом про мобілізацію, а в ньому поєднані норми і про мобілізацію, і про демобілізацію, не було б гарною ідеєю подати окремі законопроєкти про мобілізаційні процеси і про демобілізаційні.
Воно і в цьому випадку не пройде. Плюс вони знову намагаються збрехати. Вони заклали 36 місяців, але потім виходять у Умєров і говорить дві речі, які навілюють повністю ці 36 місяців. Це: якщо не буде загострення на фронті, там у нас кожного дня загострення на фронті, і друге, якщо буде на кого поміняти, так ви ж це не забезпечили.
Ви, Міністерство оборони, Офіс Президента, Президент, військові в тому числі. Чому ж до людей приходять і кажуть, що ми вас поміняємо, якщо з'явиться на кого міняти. Що ви зробили? Окрім того, що продали білі квітки, по яким люди виїхали за кордон. І зараз ви ще їх намагаєтесь по второму колу "обілетити", розповідаючи про те, що ми у вас там закордонні паспорти заберемо, ще якось будемо урізати в правах тощо. Ну це ж ви видавали ці квітки, не я, не ви, як журналіст. Це робила влада. І зараз розповідати, що "ой якось так невдобно вийшло", це абсолютно нелогічно і неправильно.
Чому я кажу, що в цьому законі нічого доброго немає? Тому що це унікальний дійсний закон, в якому закладені виключно погані речі. Вони погані для тих, хто воює, тому що їм не дають демобілізацію, їм не дають розуміння процесів, що далі з ними буде відбуватися, як це буде працювати. Плюс, на кого вони полишать фронт, якщо їх поміняють. Вони абсолютно не прописують процес, як вони будуть створювати підготовлені загони для такої ротації. Так, вони прописують абсолютно ідіотський підхід, коли "ми всіх наберемо, запихаємо в автобус, дамо автомати і відправимо на фронт, а ті, хто не відкрив випадково електронну пошту, поїдуть не на фронт, а поїдуть в тюрму". Оце логіка цього законопроєкту. Не більше, не менше.
В ньому багато речей закладено абсолютно неконституційних. Президент багато розповідав про 500 тисяч. Він про це має говорити. Він гарант Конституції. По-перше, мав би зробити так, щоб цей закон не вносили. Тому що я впевнений, що він знав про його існування і погодив цей законопроєкт. І мав як гарант конституції дотримуватися її Конституції. Але вони його внесли. Там скільки антиконституційних норм.
Обмеження прав без рішення суду ви маєте на увазі?
Абсолютно вірно. Плюс важлива річ – це удар по економіці. Це треба бути ідіотами, вибачте за сленг, написати в законі, що без рішення суду вам будуть обмежувати право користування вашим майном:квартирами, машинами; вашими грошима на рахунках. Наші люди прості. Вони не думають, прийняти той закон, не прийняти той закон. По телевізору сказали, що заберуть мої гроші з картки. Тю! То я пішов до банку, зняв ці гроші і поклав собі в кишеню. У нас економіка і так тріщить по швам і наладом дихає. І коли з'являється така інформація, я говорив з банкірами, люди йдуть знімати кошти.
Ви пригадайте, що почало відбуватися за кордоном держави, коли пішли до цих так званих сервісних центрів отримували нові паспорти. Паспорт видається на 10 років. Він зараз в 2024-му прийшов цей паспорт отримав і до 2034-го він про державу забув. А дивлячись на ідіотізм і безглуздість влади, яка приймає такі рішення, скаже, то як краще залишусь у Франції, у Німеччині, у Польщі, де мене ще й дотують, гроші дають, якось я живу, роботу я знайшов, діти ходять до школи, бомби не літають, "самольоти не бомбять", як казали одні "політики великі". Все, він там буде сидіти, він не повернеться до держави і гроші не буде сюди перераховувати, щоб, не дай Боже, його рахунок тут не заблокували.
Стосовно окремих норм. По-перше, чи підтримуєте ви зменшення мобілізаційного віку, так званого, з 27 до 25?
Не підтримую, тому що вони так дозменшуються до 16 років. Вони не можуть порахувати навіть, скільки їм треба людей. Звідкиля ви берете 25-27, а чому не 24, а чому не 23, а чому не 24 з половиною, а чому не 26? Ніхто не може пояснити. А безглузді і алогічні речі я не підтримую. Вони самі не розуміють, скільки їм треба людей, грошей, навіщо, що ці люди будуть робити.І малюють 25. Чому 25? Ніхто не знає, ніхто не може пояснити. Всі ходять, очі або в підлогу ховають, або пальцем наверх показують.
Я обговорював це питання коли ще Рада ухвалила закон окремий про зменшення мобілізаційного віку.
Ми за це не голосували. "Розумна політика" за це не голосувала і Президент його не підписав. Якщо так йому потрібно, хай підпише цей закон. В чому проблема? Є в нього такий закон. За нього проголосувало аж 300 народних депутатів. Поіменний список можете взяти подивитись. І ті, хто нас будуть читати...
Я з тодішнім представником Президента в Раді паном Веніславським тоді говорив, і в нього запитував. Він мені пояснював це тим, що, по-перше, потрібен мобілізаційний ресурс. По-друге, про 27 років норма – це відповідна радянська калька, тому що була інша система освіти. І для того, щоб отримати освіту, треба було більше часу. Зараз, на даний момент, випускники магістратури більш молодші. Тому зменшення з 27 до 25 є досить логічним в цьому плані.
Це в його розумінні логічне. Я до Веніславського нормально ставлюся, але він, коли провели 48 правку"Розумної політики" про повернення 30 тис. гривень нашим захисникам, виступав, розповідав, що цього не можна зробити, тому що правка Разумкова буде коштувати державному бюджету 1 трлн грн. Я хотів би нагадати всім, хто нас буде читати, що після того, як ми все ж таки дотисли уряд, який був змушений щось внести в Раду, не в тому форматі, в якому ми наполягали, але все одно краще, ніж нічого. Цей "шановний" уряд разом з розробниками цього законопроєкту написали, що не потребує додаткових податків з бюджету. Тому в плані підрахунків, я думаю, що з паном Веніславським можна було б посперечатися. Так само, як і по багатьом іншим аспектам. Дивіться, я обґрунтування можу знайти будь-яке. Просто цифра подобається. Тобто це може бути одне з обґрунтувань. Друге, я можу говорити про те, що сьогодні чоловіки і жінки одружуються пізніше, діти з'являються пізніше, і люди, якщо вони підуть в 25 років, вони можуть залишитися без свого майбутнього.
Наша колега Оксана Дмитрів написала закон про збереження біоматеріалів. Його ухвалили. Президент його довго не підписував. По політичним мотивам. Все ж таки підписав. А зараз вони ходять і блеють, що їм не вистачає 20 мільйонів гривень на цю програму. А 105 мільйонів на "Кінокіт" (приватна компанія, яка виробляє продукт для телеканалу "Рада") Тимошенка вистачає. Радуцький наполягав, щоб для загиблих прибрати норму збереження біоматеріалів… Спочатку цей закон дозволяв використовувати біологічний матеріал для того, щоб у родини з'явилася далі дитина від цього чоловіка або дружини, а Радуцький безпосередньо подав правки, якими заборонив це робити. І сказав, що якщо не пройдуть ці правки, то він заблокує цей закон. Тому знесли. Після деяких поранень не можна мати дітей. І цей матеріал буде використовуватися, але 20 млн гривень вони не хочуть виділити на програму. А на своє велике будівництво, на свої телешоу 2 мільярди гривень.Фінансування партії "Слуга народа" в 2023-му році 800 мільйонів гривень. ТОВ "Кінокіт" Тимошенка 105 мільйонів гривень в цьому році. Всі журналісти про це написали. Що це його компанія, що він з неюпов'язаний.
Мене взагалі здивувало. Минулий рік і позаминулий виділялися по 120 млн, навіть трошки більше. І не сильно звертали увагу. А тут менше стало, 105 мільйонів.
Ні, звертали увагу. Я думаю, що там є ще питання, як виділяли ці кошти. І до цього прийдемо. Як їх виділяли без тендерів. Як їх виділяли без того, що, згідно з рішенням Верховної Ради, телеканал "Рада" має виробляти сам контент, не закуповувати у наближенних в Офісі президента. Що цей "Кінокіт", він у всіх тендерах, що брав участь...
Він був єдиним учасником у цих всіх тендерах. Якщо порахувати сумарно майже пів мільярда гривень на "Кінокіт" пішло за цей весь час. У грудні 2021 виділили їм гроші. І потім кожен рік "Кінокіт" виграє.
Зараз вони хоча б тендером прокладуються, фальшивим, пов'язаним між собою, але тендером. А на початку війни вони проганяли ці схеми без абсолютно відповідних документів. Я думаю, що до цього рано чи пізно доберуться правоохоронні органи і будуть розбиратися. Якщо ні, то ми їм допоможемо.
Разом з законопроєктом про мобілізацію йшов інший проєкт закону, який посилює відповідальність, зокрема передбачається підвищення адміністративної відповідальності, штрафу, і також кримінальної відповідальності. Реальні сроки, які можуть бути від 3 до 6 років, за те, що ти відмовляєшся, проходить ВЛК. Що буде відповідно з цим законопроєктом? Наскільки я знаю, станом на зараз, його ніхто не відкликав.
Не відкликав. Він лежить в стінах Верховної Ради. Розумієте, сьогодні склалася така, на жаль, погана ситуація в державі, коли представникам влади вірити не можна. От вони відкликали законопроєкт про мобілізацію, про який ми тільки що говорили (№ 10378) але на останньому засіданні Верховної Ради вони проголосували так званий законопроєкт про цифрове рабство (№ 10062), в якому не лише реєстр, а й кабінети. Вони сказали, ми не будемо відсилати електронні повістки, а фактично в цьому законопроєкті зробили все підґрунтя і всю базу для того, щоб у подальшому це запровадити.
Там наче переклали відповідальність на Кабмін, що він має придумати, як виконувати це.
Дивіться, Кабміну вірити не можна, тому що Кабмін як з військовими завтра скаже, що треба забрати 30 тисяч, а потім ще й 100 тисяч, тому що в них військові попросили. Так і Резніков це розповідав, розумієте? Або як яєць не було по 17 гривень, а потім люди за це зараз сідають. Або куртки були не зимові, а літні, а весь Кабмін разом з Офісом президента "бігав по стелі" розповідаючи, що це брехня.Виявилось, не брехня. І багато інших речей. Тому нічого віддавати уряду сьогодні не можна, бо вони завтра в закритому режимі щось сядуть, приймуть, що їм з Офісу скажуть і ми будемо мати проблему. Пропишіть це в законі, які проблеми? Немає жодних проблем.
Прописали, що Кабмін регулює дане питання.
Ні, ну це не вирішення, це перекладання відповідальності. Але сьогодні вся влада в одних руках, тому перекласти відповідальність не вийде. Тому законопроєкт про відповідальність поки що знаходиться в Раді, він не виносився на голосування. Якщо буде з'являтися, ми будемо обов'язково подавати до нього правки і робити так, щоб він не був антилюдським, не був антиукраїнським. Тому що те, що сьогодні закладається там, це взагалі іноді… Мені навіть не хочеться в це вірити, але всі ці законопроєкти, той закон про мобілізацію або відсутність демобілізації, цей закон про відповідальність і багато інших речей, вони виглядають як диверсії. Для того, щоб розбурхати українське суспільство, для того, щоб знизити віру в перемогу, для того, щоб знизити віру в армію, тому що такими діями ТЦК, на жаль, ми бачимо такі негативні процеси. Для того, щоб люди просто повтікали з цієї держави, шукали механізм, як з неї виїхати. А ті, хто вже виїхав, залишились за кордоном і не поверталися назад і не допомагали країні в цій війні.
А вам не здається, що законопроєкт про мобілізацію став якимось "хлопчиком для побиття", тому що всі дуже гостро його обговорювали, дуже багато його критикували і його взяли і відкликали. На фоні цього дуже легко, наприклад, був сприйнятий закон про той самий реєстр.Його спокійно проголосували, він спокійно пройшов.
Не спокійно, тому що ми їм багато важливих антиконституційних правок, для них важливих, але не для людей, не дали провести. Ваш покірний слуга в тому числі і дякую своїм колегам по "Розумній політиці", дякую всім депутатам, які не голосували за безглуздість, в тому числі і "Слузі народу", там теж багато людей, в яких вистачило і совісті, і духу не голосувати за дурниці.
Але були і погані речі, наприклад, завдяки Арахамії і Стефанчуку проголосували норму, що сьогодні військові реєстри зберігатися будуть за кордоном, це під грифом таємно, ми будемо за це платити, при чому ніде не прописано, щоб після війни ми ці бази повинні повернути назад на територію України. Ви тут бігаєте по стелі, розповідаєте, що у вас "Дія" найкраща програма в світі, найбільш захищена, найрозумніша, всі з нас беруть приклади що вам заважає поставити тут реєстри? З державної таємниці? Ви їх відправляєте за кордон, щоб потім як з "Київстаром" його ламанули і все це залишилось у руках росіян? Я тому кажу, що багато речей, які взагалі, мені здається, робляться в якості диверсії, щоб послабити українську армію.
Але не можна "під шумок" ухвалити про відповідальність? Люди негативно відреагували на цей законопроєкт про мобілізацію.
Не знаю, я вважаю, що цей законопроєкт так само поганий. Повірте, коли вони почнуть це приймати, вони наїдяться знову "по самі вуха". Просто люди не до кінця розібралися в тому, що приймалися в № 10062 (цифрові реєстри), а от те, що буде стосуватися позбавлення волі за абсолютно ідіотські рішення влади, я думаю, що люди так само будуть бунтувати і громадяни будуть висловлювати свою позицію щодо цього законопроєкту. Так само, як і закону про мобілізацію.
Також хотів запитати щодо ТЦК. Якщо брати по військкоматам, ми бачимо, що в нас є така ситуація, що з однієї сторони є потреба в людях, це правда, на фронті. З іншого боку, ми бачимо поводження військкоматів з громадянами в тому руслі, в якому воно є. Одеса – дуже яскравийприклад. Зрозуміло, що потрібно більше людей на фронті, але, між тим, окремі органи влади, які ці мобілізаційні повноваження мають, порушують норми і права людини.
Так, але вони не лише порушують права і норми людини, вони діють в позазаконний спосіб і вони створюють негативне сприйняття не себе, а по відношенню до Збройних Сил, до однострою, до форми наших захисників. Взагалі не зрозуміло хто це (співробітники ТЦК), тому що документи вони не показують, в масках ходять, балаклавах, тому подібне. Тому що сьогодні сприйняття армії змінюється в негативному плані, згідно з соціологією. І це не завдяки армії як структурі, а це завдяки оцім конкретним випадкам, яких, на жаль, багато, пов'язані з діяльністю ТЦК. В тому числі, виходячи з таких законів, які заносять з боку і Президента, і Офісу президента, і Кабінету Міністрів.
Тоді підійдемо до наступного питання, що стосується роботи Верховної Ради, а точніше, як висвітлюється робота Верховної Ради. Ми на минулому інтерв'ю з вами обговорювали доцільність закриття доступу журналістам з точки зору безпеки. В цей раз мені стало цікаво з юридичної точки зору. Ніхто краще, ніж людина, яка була головою Верховної Ради, не може знати, як працює в результаті цей механізм. Я бачив різні розслідування щодо цього питання. Частина журналістів утверджують, що на руках немає конкретного документу і конкретного механізму, щоб заблокувати доступ до Верховної Ради і заблокувати прямі трансляції. Як би Ви могли прокоментувати?
Голова Верховної Ради Стефанчук порушує закон. Порушує закони України, закони моралі, закони свободи слова. Перше, закон України. Він мав показати це розпорядження.
Розпорядження зараз немає, наскільки я знаю.
А вони нічого не показують. Тобто воно може десь щось в нього написано, але сховано, щоб, не дай боже, потім не присісти нікуди. По-друге, це виключно його повноваження, запустити або не запустити журналістів. По-третє, якщо ми говоримо про лист від СБУ, який він розповідав, що він в нього є, то це смішно, тому що в нас кожна прибиральниця вже знає, коли будуть засідання Верховної Ради. От наступне засідання буде 6 лютого. Про це знає пів Києва та пів України. Я вже мовчу, що деякі колеги ведуть пряму трансляцію зі стін Верховної Ради. Жодних підстав не пускати сьогодні журналістів немає. Питання безпеки? Перевіряйте. Хай вас перевірять СБУ, що ви не російський агент, що ви бомбу не заносите в стіни Верховної Ради. Що ваша зброя це олівець і блокнот. Все. Це ж можна перевірити? Можна. Що там такого відбувається таємного?
Просто вони бояться. Тому що коли будуть журналісти в стінах, будуть брати за шкібари і питати, скажіть, а з чим ви проголосували за цифрове рабство? І одразу видавати інформацію, що депутат такий-то проголосував за це. Цей проголосував за те, щоб повернути податки українському бізнесу.Цей проголосував за те, щоб порушити Конституцію. То депутати будуть думати, голосувати за це або не голосувати. Не хочете їх пустити на балкон, ви дуже переживаєте, що будуть фотографувати телефони. Окей, пустіть в кулари. Не хочете в кулари, пустіть хоча б на третій поверх, де можна було б вийти і одразу пояснити позицію по тим чи іншим законам. І таким чином, в абсолютно демократичний спосіб, поінформувати суспільство і повпливати на своїх колег, на прийняття нимибездумних рішень. Ні, вони це не хочуть, тому що вони дуже бояться. Підстав сьогодні для того, щоб не пускати журналістів, немає, окрім однієї –небажання влади показувати, яке беззаконня вона творить.
А стосовно тієї ж самої трансляції, чи дійсно це можна якось юридично заборонити?
Їм заборонили це робити в Офісі президента, навіть зараз було проголосований закон про медіа, де написали, що трансляція Ради має бути на наступний день. Але вони що роблять? Вони її вночі транслюють, щоб ніхто не бачив.
А на наступний день кому потрібна трансляція, якщо чесно?
Так, в тому то і суть.
Піднімемо питання з телеканалу "Рада". Після того, як Кирило Тимошенко пішов з ОПУ, все одно продовжувалася історія з "Кінокітом". І це єдиний учасник тих же самих тендерів.
Ну, це просто підтвердження того, що Тимошенко, мабуть, залишився в хороших відносинах з Офісом президента і з керівництвом Верховної Ради, що вони його компаніям дозволяють далі працювати на "перемогу", його власну перемогу.
І в тому числі продовжує працювати той самий єдиний марафон, хоча остання соціологія показала, що все-таки вже менше половини населення довіряє.
Половина дивиться, а довіряє ще менше. Тобто це просто витрачання державних коштів. Абсолютно алогічне і неправильне.
Поговоримо про недавнє кадрове рішення, яке призначили нового голову Наглядової Ради"Укроборонпрому", громадянина Грузії Давіда Ломджарію. Питання два до нього насправді. Просто цікаво розуміти саму логіку призначення і як ви могли б це прокоментувати. По-перше, в нас це провідна стратегічно-безпекова промисловість в Україні і очолює Наглядову раду громадянин іншої країни. І друге, , коли продивилися його відповідну біографію стосовно оборонної сфери, відповідного досвіду ми в нього не побачили.
Йому для повноти картинки не вистачає, щоб він ще працював у "95 Кварталі", тоді буде, в принципі, все зрозуміло, все логічно. Але це жарти, насправді, це не поодинокий випадок, просто до нього вчипилися, тому що це вже перейшло всі можливі межі. Тому що, ви правильно кажете, що громадянин іншої держави, стратегічне підприємство, немає абсолютно жодного досвіду в цій сфері, але є бажання отримати якісь лаври і десь паралельно, мабуть, заробляти, тому що вони знайдуть механізм, як попрацювати на себе. Інших пояснень в мене немає.
Я думаю, що це можна пов'язати так само з багатьма іншими історіями, які піднімали ваші колеги-журналісти, особливо журналісти-розслідувачі, пов'язаними то з Президентом, то з Єрмаком людьми, які за час знаходження у владі навіть під час війни отримували нові бізнеси, нові доходи, нові можливості, нові посади. Так само, як з Шурмою, коли пов'язані з ним підприємства, це показувалося в журналістських розслідуваннях, почали заробляти на відбудові Бучі, Ірпіня... Коли його близькі отримували гроші за сонячну електроенергію, яка вироблялася на окупованих територіях і в Єдину систему електропостачання України не постачалась. І багато інших речей. Просто, знаєте, страшно, але ми до цього вже звикли. От як не страшно про це говорити, ми звикли до того, що людей призначають не за фаховими знаннями, не за досвідом, не за можливістю поміняти систему, а тому, що він свій. Або там, щось заніс, або ще якісь інші абсолютно недержавницькі підходи виступають ключовими при призначенні людей на тій чи іншій посаді.
Також перейдемо до ще однієї з заяв з провладної фракції. Я маю на увазі голову бюджетного комітету Рокслану Підласу. Недавно розірвала мережу її заява. Вона виступила за запровадження так званого податку на розкіш (елітні речі) і збільшення воєнного збору тим, у кого зарплата вище 20 тис. гривень.
По-перше, я думаю, що треба було б відповідати за свої слова, тому що ваш покірний слуга, задавапитання пані Підласі, міністру фінансів, під час прийняття бюджету на 2024 рік. Ви все порахували? Все. Підніття податків не буде? Не буде. Прем’єр про це казав. Вам грошей на все вистачить? На все вистачить. "Ми все знаємо, ми все вміємо". Хто несе персональну відповідальність? Ви несете? Так. Якщо ти сказав "так", ти зараз маєш написати заяву і піти з Ради і з позиції в міністерстві далеко-далеко, щоб тебе шукали і не могли ніяк знайти. Тому що ти займаєш не ту посаду, на якій маєш працювати.
Коли Підласа зараз розповідає про підняття податків, хай вона розповість, як вона верстала бюджет, як вона закладала надходження до бюджету, як вони рахували, звідки вони будуть брати гроші. Хайпокаже. І після цього напише заяву іде геть з парламенту. Тому що зараз дуже легко, коли ти показав свою недолугість, вийти і сказати, що ми неправильно порахували разом з Мінфіном, Кабміном і Офісом президента, тому давайте ви будете сплачувати більше податків. А що ви зробили для того, щоб більше платили податків? Що ви зробили? Ви виділили гроші на БЕБ, які кошмарять бізнес? Чи запустили кредитування для українського бізнесу, так, як пропонувала команда "Розумної політики"ще на початку 2022 року, коли ви отримували кредити і гранти з боку наших міжнародних партнерів, під абсолютно невеликі ставки, і треба було ці кошти пускати в реальний сектор економіки, кредитувати, давати державні гарантії для того, щоб вони перезапускалися. По-перше, це закріпляло людей за територіями, створювало робочі місця, почали б сплачуватися податки, з цих податків розвивається економіка, наповнюється бюджет, йде забезпечення української армії. І плюс, це дає змогу в подальшому повертати ті кредити, які ми сьогодні набираємо.. Вони зараз наверстали бюджет до того, що в нас зобов’язання (кредити, борги) будуть складати майже 100% ВВП. Тобто все, що виробляє держава, це буде кредит. Це буде дорівнювати кредиту, який ми отримали від наших міжнародних партнерів.
Тому дуже легко вийти на канал ICTV, розповідати, що треба збільшити військовий збір, платити більше, але починати треба з себе. Треба показати, що ви зробили, коли президент обіцяв, що до кінця війни не будуть підіймати податки. Що ви зробили? Збрехали? Тоді вийдіть і скажіть, що ви брехуни і ви маєте чимось іншим займатися. Що з перевірками, які ходять і кашмарять весь бізнес? Теж збрехали, хоча обіцяли, що це буде до кінця війни плюс 1 рік.
Хотів би запитати про заяву Данілова. Зокрема, секретар РНБО заявив те, що по суті в нас опозиції зараз немає.
Секретар РНБО заявляв, що в нас не буде війни. Заявляв, що не буде війни за 2 дні до війни. І розповідав, що раз буде казати, коли війна наближиться, він всім повідомить. Хай поїде, повідомить рідним в Гостомелі, в Ірпіні, в Бучі, хто втратив там своїх рідних. І зараз не розповідає, що як тільки я одягнув чорний костюм, він би коричневий одягнув, краще б підійшло. Не до шашликів треба було готуватися, а готувати лінію оборони. І зараз не розповідати, чи є опозиція, чи опозиції немає. Це не йому визначати. Нас РНБО зараз немає, не зрозуміло, чим вони займаються. А не треба їм уряду національної єдності 100%, їм нічого не треба. Їм треба однособово керувати державою. Не управляти державою, а керувати. Це різні абсолютно речі. Взагалі, якщо б вони могли, вони б прибирали всіх, залишили одного, щоб він був цар, Господь Бог, і приймав рішення. Ну і Данілов ще трошки допомагав.
Чи є опозиція, чи немає – повинні визначити люди. І подивившись на рівень підтримки Данілова сьогодні, я думаю, що йому варто було б не про це говорити, а про те, що він зробив для того, щоб перемогти у війні, і що він зробив при підготовці до війни. Я багато був на засіданнях Ради національної безпеки оборони. В тому числі, можна підняти стенограму і послухати. Задавав питання, може, ми краще не про санкції будемо говорити для когось, а поговоримо безпосередньо про сектор безпеки оборони. Ні, тоді було це не потрібно. Тоді всі гралися в санкції. Тому що це заходило суспільству, це класно виглядало. Але після цього ми отримали з вами Ірпінь, Бучу, Гостомель, тому що не підготували лінію оборони для того, щоб українська армія змогла відбити ворога. І це відбулося не завдяки владі, а, як кажуть, вопреки. Те, що ТРО, наші частини Збройних Сил України, ГУР, Нацгвардія, "Азов", всі, всі, всі, хто не втік і залишився тут, працювали. А де був весь уряд Данілова, який уряд монобільшості, не уряд єдності, де він був в перші дні війни, куди він повтікав? У Львові сидів, там столицю будував, в Івано-Франківську сидів, в "Закарпатському котлі" сидів. От хай краще він про це розповість, як працює уряд, до якого він має честь в лапках відноситися. Потім поговоримо про опозицію і що буде опозиція робити після того, як вони накеруються.
Також обговоримо з вами один із найгарячих кейсів, затримання Ігоря Мазепи. Деякі кажуть, що це погані нотки для нашого майбутнього в плані інвестицій. Як ви вважаєте, чому це відбулося і чому піднімаються справи… Це дійсно дивно, коли піднімаються справи більше 10-річною давнини.
Дивіться, я з Мазепою не знайомий. Якщо я не помиляюсь, я з ним навіть жодного разу не перетинався. Але коли справа 10-ти річної давнини виникає по відношенню до великого підприємця, тому що Concord Capital – це велика історія. І після того, як він починає критикувати владу, при чому він не сказав жодного слова брехні, він навіть багато чого не сказав по відношенню до того, що сьогодні відбувається з українським бізнесом, з боку влади. Але він зазначив свою позицію, не побоявся сказати правду про те, що сьогодні ми будуємо автократичну країну, в якій знищуємо український бізнес. Бізнес, який сплачує податки, який забезпечує робочі місцями, завдяки якому фінансується українська армія. Не завдяки Підласі або Шмигалю, а завдяки таким, як він. Може це нам подобатись, не подобатись, але це так працює.І кожному українцю, хто сплачує податки до державного бюджету, в тому числі, оплачуючи зарплату Підласі. Але коли вони підіймають справу 10-річної давнини, коли вони його "приймають", вибачте за сленг, на кордоні, коли створюють цирк з заходом на його підприємства без ордерів на обшук, коли справа "зшита білими нитками", то це мені нагадує початок 2000-х років в Росії, коли до влади прийшов Путін і коли він знищував весь бізнес, який якось не так на нього дивився. На жаль, ми це бачимо тут. Причому це не перший кейс, вони ж і по іншим бізнесменам так само проходяться. Просто Мазепа більший як бізнесмен і більш медійно відомий. І його ситуація вона просто виходила вже за межі здорового глузду.
Те, що я читав, може я тут помиляюсь, не буду на 100% стверджувати, але якщо я не помиляюсь, то йому інкримінують збитки в 7 млн гривень, а малюють заставу в 350 млн гривень (розмова відбувалася до зменшення застави). Ну, якось трошки дивно.
Ну, вони по Кримінальному процесуальному кодексу пішли.
Те, що розповідають силовики за лаштунками, вони самі чешуть потилицю, кажуть, ми не знаємо, що робити. Нам сказали, ми побігли. Вони навіть цього не ховають. Кажуть, нам сказали, ми побігли. В Росії був кооператив "Озеро", у нас кооператив "95 Квартал". Ну, якось так. Це неможливо. Це неможливо, коли бізнес, який не втік з держави, сплачував податки, причому, на початку війни сплачував податки більше, ніж платив до повномасштабного вторгнення, сьогодні просто знищуються. Я би не брав конкретно Мазепу, я б брав підходи, в яких Мазепа є яскравим прикладом того, якщо сьогодні це працює. Коли інкримінуються абсолютно безглузді справи, коли підіймаються якісь справи десятирічної давнини. А що ви раніше робили? Ви йому зараз це намалювали. Так можна до кожного прийти. В теорії – так. В теорії можна прийти до кожного. Навіть до "95 Кварталу", який сплачував податки в РФ. Або виводив кошти на офшори. Так теж можна прибігти і сказати, що ви тут податки не заплатили або ви співпрацювали з Росією, то давайте тут справа буде. Закон має бути одним для всіх. І для Мазепи, і для будь-кого іншого в Україні. Але справедливим. Якщо він щось порушує, він має понести покарання. Але це не має перетворюватись на цирк. І не має перетворюватись на беззаконня.
Мені не хочеться в це вірити, але дуже схоже, що Мазепа не останній. Я думаю, що вони так само будуть робити і з іншими бізнесменами, які, наприклад, там володіють медіа. Хтось сьогодні розповідає, що Дамоклів Меч завис над Фіалою. Що їм не подобається те, що робить, я маю на увазі, представникам влади, не подобається, що робить "Українська Правда". І вони зараз будуть… Офісівські канали лише пишуть про це. Це ж не є таємницею, коли вони в підконтрольних своїх каналах пишуть, дурощі про Фіалу. До цього ще про деяких бізнесменів писали, в яких виникли проблеми. Тому я не здивуюся, якщо завтра вони прийдуть щось розповідати, що хтось щось крав, чи хтось щось не заплатив, чи має бізнес десь ще за кордоном, або в Росії, або не в Росії. Вони собі сідають на РНБО, кажуть, так, от у вас є бізнес в Росії. Який? Ми вважаємо, що він є, нам сказала Служба безпеки, що він є. Так який? Це таємниця?
"Служба божа" добре знає.
Дивіться, ви не зрозуміли, я не жартую. Я розповідаю конкретику, як це було. Коли приходив Баканов, розповідав, у нас є інформація така. Кажу, супер, можна документи подивитися? Ні, це цілком таємно. Я кажу, ну доступ до таємниці є в мене. Покажіть. Ні. Ми не можемо це показати, тому що потім, кажуть, ці докази ще треба зібрати. Ну тобто санкції ви сьогодні лупите, а збирати докази будете потім. Отак і тут, по Мазепі так само ситуація.
Це не показує, що був порушений баланс влади як такий?
Це на фоні того, що під час війни влада отримала монопольну владу, якою захлинулася. Вони вірять в свою унікальність, непереможність і те, що ніколи покарання не буде по відношенню до них. Вони не думають про те, що цей маятник потім піде в іншу сторону. Питання не в олігархах. Олігархи дійсно перестали існувати як такі в Україні. Олігархи могли перестати існувати в 2019 році, якщо б цього дійсно хотів Президент. Якщо б тоді був запущений процес підходу, що олігархи не ходять в Офіс президента і не мають можливості домовлятися по своїм цікавинам, то це б не працювало. Були б великі бізнесмени, які працюють в державі, які мають рівні правила гри по відношенню до всіх. Ці правила гри називаються Закони України. Вони не ходять до Президента, голови Офісу, прем'єра і щось своє виторговують, рішають, щось заносять або не заносять. Але тоді бажання, мабуть, такого не було. Зараз весь бізнес впав і великий, і маленький, і середній. Тут механізм прийняття рішень одноособових впливає на все те, що відбувається в країні. Немає інших думок, немає свободи слова. Ми про це сьогодні багато з вами говорили. Немає сьогодні демократії, немає здорового глузду, немає стратегії, немає планів. А є миттєві прийняття якихось дуже часто емоціональних рішень.
Також цікавий кейс по журналістам, тому що недавно ми всі дізналися, що за журналістами можуть слідкувати, причому настільки ретельно. Цікава ваша думка, чому взагалі це відбувається і чому це зачепило саме журналістів-розслідувачів?
Я думаю, що це зачепило не лише Бігуса. Ми зараз говоримо про ситуацію з виданням Бігуса, яка взагалі на голову не налазить ні з точки зору закону, ні з точки зору використання державних ресурсів. Я впевнений, що це були представники українських спецслужб. При чому, я зараз точно не захищаю тих, хто споживає наркотики.
Це точно не по професії. Це точно не має бути пов'язано з тим, що вони працюють у Бігуса, або ні. Це точно не для того, щоб 30 чоловік знімало за державні кошти якісь номери, встановлювало там апаратуру, потім проводило ці зйомки, в тому числі зйомки, це не є вже секретом, що там дівчата були, хтось був одягнений, хтось був роздягнений, хтось спав. Мені байдуже, чим вони займалися. Якщо вони порушують закон, ви мали їх в рамках цього притягнути до відповідальності. А якщо ні, то це "скотство" те, що вони роблять. Просто "скотство". І це вилізло по співробітникам Бігуса але я думаю, що цей механізм "співпраці влади і медіа", він тотальний. Вони так працюють зі всіма. Просто тут вони це злили, і я думаю, що вони не очікували, що отримують такий негатив. Вони думали, що люди зараз кажуть, от Бігус, який він поганий, які вони розслідувачі, якщо вони там план курять…
Я не курив ніколи, так вийшло в житті, що я не вживав маріхуану. Але я знаю багато людей, які в тій чи іншій мірі вживали. Чи вважаю я це добре? Ні. Якщо це є стаття Кримінального кодексу, за якою вони мають понести покарання, будь ласка. Але вибірковість правосуддя, те, що сьогодні відбувається, що ми намагаємося наздоганяти журналістів, які заганяють владу "за можай" неприпустима.
І я думаю, що це навпаки, сьогодні має розвернути українське журналістське співтовариство проти тих, хто дозволяє так з ним себе поводити.
По відрядженням. Наскільки я знаю, зараз широко обговорюється питання посилення механізму контролю системи відряджень для народних депутатів. Там, зокрема, те ж саме розпорядження пана Стефанчука. Яка зараз реальна ситуація з відрядженнями для депутатів?
Ніяка. Він не випускає просто самостійно депутатів за кордон. В мене були запрошення в Польщу на економічний форум. В мене були запрошення в США, в мене були запрошення в Ізраїль. Просто не підписують. От лежать документи, він не підписує. Але він думає, що він там вічний, що Офіс його буде покривати. Не буде. За це треба буде відповісти. Я вже написав на нього заяву в ДБР по інакшим справам, тому що він порушив закон України про регламент і повноваження народного депутата. І він став на захист своєю широкою груддю, став на захист Мар'яни Безуглої. Все робив, щоб її не зняли з заступника голови комітету. Від Офісу отримав команду. І Руслан Стефанчук все готовий був робити, навіть закривати засідання, щоб не проголосували Безуглу. Для розуміння. Минулий тиждень ми попрацювали один день півтора закони, другий день десь робота тривала півгодини. Третій день – теж якийсь мінімум. Для того, щоб, не дай Боже, не поставити знову питання по Безуглій.
А стосовно вашої заяви на Стефанчука?
Я написав заяву з проханням завести кримінальну справу. Я впевнений, що вони отримають команду цього не робити. Я піду до суду і зареєструю заяву по Стефанчуку. А далі будуть розслідувати. Знаєте, як сказав один мені депутат, стенограми не горять. І за свої слова на засіданні Верховної Ради треба буде відповідати. А по відрядженнях, мені байдуже чесно, я за всю війну у відрядженні був один раз у Польщі на форумі місцевого самоврядування, коли якраз давали навіть безпосередню допомогу нашим органам місцевого самоврядування. Після цього я жодного разу не був в закордонних відрядженнях. Всі мої відрядження – це по Україні, 90% з них – це фронт. Тому для мене це другорядне. Але представники влади дуже часто їздять в закордонні відрядження.
Ще Стефанчук не дає мені відповіді про те, скільки він витратив державних коштів на свої відрядження. Ми бачили їхні поїздки до США, але він сам, ні Єрмак, нічого не привезли. А я хочу зрозуміти, скільки він витратив коштів. Тому що я, якщо я прошу відрядження, я їду за власні кошти. Я знімаю собі готель, оплачую собі переїзд. У нього це відбувається за державні кошти. І це нормально. Але це як в будь-якому процесі. Ти витратив гривню, а отримав дві. Супер, ти молодець. А якщо ти витратив гривню, а не отримав нічого, то нахіба ти туди їздиш? Сиди собі тихенько в Києві. Хай би він краще хоч раз на фронт з'їздив. Або там лячно дуже. Він би показав свій героїзм, який він молодець. Він жодного разу не був на фронті. Голова Верховної Ради. Жодного разу. Треба віддати належне, Президент їздить. А голову Верховної Ради щось я там не бачив. Я можу взяти з собою, якщо йому не допомагають. Я можу взяти наступного разу його у своє відрядження.
До речі, ви підняли питання того ж самого звільнення Безуглої. Причому, навіть якби її звільнили, вона б залишилася в тому ж самому комітеті. Вона просто не була б заступницею голови комітету. У мене також ще питання щодо неї. Тобто, по суті, питання її звільнення заблокувало роботу Верховної Ради. Просто було закрите засідання. Чому ми бачимо таку ситуацію, що за неї стільки тримаються? Хоча, при цьому ми бачимо позитивне рішення комітету нацбезпеки. Вони автори, вони ініціювали, по суті. Я з Кальченко навіть обговорював це питання, що вони винесли ініціативу, вони, як комітет, мають право. Я розумію, що відповідне питання все-таки профільне для регламентного комітету. Комітет Нацбезпеки просто ініціював дане питання. Регламентний комітет також підтримав відповідне питання.
По-перше, для розуміння, це ж питання по Безуглій підіймав не лише я. Питання по Безуглій підіймали представники "Слуги народу", "Батьківщини", "Євросолідарності" та "Голосу", "Розумної політики". Всі підіймали, там було, ну якщо не 300, то 270-280 голосів на табло. Але Офіс не дозволяє Стефанчуку це поставити. Це неповага і до депутатів, неповага до себе. Взагалі, ну те, що вона робить, це треба поспілкуватися просто з військовими. Тому що там від літературної лексики залишається дуже мало слів, який можна використовувати. Ви плюєте тим, що вона продовжує знаходитись на цій посаді і взагалі в цьому комітеті, в обличчя нашим захисникам. Це робить голова Верховної Ради.
А ж це ж не таке страшне питання і навіть не йде мова про звільнення з комітету?
Це для вас не страшне, потім йому телефонують з Офісу Президента, скажуть, "айайай" як ти таке зробив, ти що таке наробив, як ти смів, давай, швиденько, збирай речі.
І останнє запитання все ж таки. Ми багато з вами говорили про баланс влади, і навіть трошки вже давненько, але була цікава заява того ж самого першого віце-спікера Ради Корнієнка щодо те, що ми опробовуємо президентську форму правління, хоча насправді тут питання в тому, що, наскільки мені відомо, президентська форма правління проявляється в тому, що голова держави або очолює виконавчу владу, або має право самостійно призначати виконавчу владу. У нас все таки механізм йде через Верховну Раду, і він вносить тільки кандидатуру, наскільки мені відомо, для того, щоб стримати баланс. І ви, як ексголова Верховної Ради, як вважаєте, яка модель правління була б для нас доречніша?
Парламентська. Тому що вони не тестують президентську форму правління, вони тестують російську форму правління. Це трішки різні речі. Це перше. Друге, якщо ми з вами говоримо про успішні держави… Я знаю, що в нас не люблять парламент, але тут треба підходити не просто "люблю-не люблю", а хто там буде працювати. Так от, якщо ми з вами подивимося на успішні і неуспішні держави світу, десяток успішних, десяток неуспішних, найбільш успішних і найбільш неуспішних, то в десятці найбільш успішних є тільки дві президентські форми правління. Це Сполучені Штати Америки, але там навіть не президентська. Вона там своя, я просто не хочу зараз вдаватися в подробиці, вона дуже важка для розуміння, але вона теж не президентська. І Франція. Всі інші країни – це парламентські республіки. Або парламентські республіки з обмеженими повноваженнями президента, такими як, наприклад, політичний камертон, соціальний камертон, людина, яка зберігає принципи демократії і дотримання Конституції, так як в принципі мало бути в нас.
А все інше – це канцлер, або прем'єр-міністр. Тому, я думаю, що рано чи пізно ми теж до цього прийдемо, тому що в нас, на жаль, Банкова – місце прокляте. Я зараз не про будинок кажу, а про четвертий поверх або другий поверх. Туди, коли потрапляють, таке враження, що там якесь інше повітря, і вони, їм надихаються і починають, думати, що це назавжди, прямо зовсім назавжди, що їм можна все. Це погана тенденція, яку треба буде завершувати. Тому я вважаю, що найбільш правильним варіантом була б парламентська республіка, але з якісним парламентом.
Для якісного парламенту, яка виборча система потрібна?
У нас є три варіанти проведення виборів. Перший – це закриті виборчі списки, другий – це відкриті виборчі списки. Чому їх зараз не можна буде запустити? Тому що на величезній території не зможете організувати цей процес. В тебе голос в Миколаєві, Дружківці, Львові, Чернігові – це одна вага голосу. Один голос. Якщо ми говоримо про відкриті виборчі списки, там створюються регіональні, там є квота, яку ти маєш набрати. Це ми зараз з вами на 2 години ще сядемо обговорювати. Тому ми не зможемо провести вибори близько у 10 областях. Або повністю не зможемо провести, або частково не зможемо провести такі вибори. Мажоритарку так само не можна залишити. Чому? Тому що сьогодні, наприклад, ви не зможете провести вибори в частині Чернігівської, Сумської, особливо теж ближче до кордону, Харківської області, повністю в Луганській, більшій частині в Донецькій, частині Запорізької, Херсонської області, частині Миколаївської області, там де були бойові дії, і навіть частина Одеської області, там, де вона теж постраждала від ударів. Я вже не беру там частину, іще трошки, Дніпропетровської. Це якщо ми говоримо про мажоритарку. Або у вас там треба буде обиратися серед 2000 людей, хтось буде серед 200 тисяч обиратися, а хтось купить 2000 і стане шановним народним депутатом, чи не дуже. Плюс це вотчина, я до цього не дуже добреставлюся.
Найбільш правильним підходом є відкриті виборчі списки, але в сьогоднішніх українських реаліях я не зовсім розумію, як це можна зорганізувати. Тому скоріш за все один хоча б перехідний період має бути по закритій системі, а там далі подивимося.