Експерт з ядерної безпеки Дмитро Гуменюк: про сценарії розвитку подій у випадку підриву росіянами ЗАЕС

Інформація стосовно можливості підриву росіянами ЗАЕС обговорюється вже давно, але тільки зараз тема знову актуалізувалася, після того як Володимир Зеленських хаявив, що у росіян все готово для підриву. Багато спекуляцій навколо наслідків і можливих сценаріїв теракту ширяться ЗМІ від так званих "експертів".

Українські Новини вирішили фахово поспілкуватися на тематику можливого підриву Росією ЗАЕС. В інтерв’ю з начальником відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитром Гуменюком ми обговорили, як саме можуть порушити роботу станції росіяни, які наслідки від цього будуть та рекомендації для жителів прилеглих територій.

Який запас міцності має станція щодо можливості підриву?

Ні Запорізька АЄС, ні будь-яка інша станція в Україні чи у світі не проєктувалися для можливості їх роботи під час бойових дій. Не передбачалося те, що вони мають протистояти будь-яким військовим впливам: ракетам, підривам та всьому іншому. Не можна сказати, що станція має чи не має запас щодо підриву. Станція спроєктована з врахуванням можливих зовнішніх впливів техногенного характеру, природніх впливів (витримувати урагани, торнадо, землетруси). ЗАЕС може витримувати падіння невеликого літака. Вона спроєктована на те, щоб навіть при порушенні нормальної експлуатації і проєктних аваріях не допускати викиду в навколишнє середовище великої кількості радіонуклідів. Реактор не стоїть у чистому полі, а знаходиться всередині захисної герметичної оболонки (це така велика будівля з залізобетону). Товщина стін цього приміщення близько метра і саме приміщення герметичне і має витримати тиск не менше ніж п’ять атмосфер всередині і температуру не менше ніж 150 градусів. У випадку всіх аварій, які передбачені проєктом, станція має забезпечити мінімальну величину викидів у навколишнє середовище (менш ніж викиди, що передбачені в проєкті АЕС на випадок аварії). Але в проєкті ЗАЕС не закладався запас міцності саме проти вибуху.

Щоб підірвати гермооболонку і, можливо, реактор потрібно буде докласти зусиль. Однак, скоріш за все, якщо росіяни поставлять це за мету, то вони зможуть пошкодити багато чого. Каховська гребля також була спроєктована, щоб встояти при землетрусах, але де та гребля зараз.

Генеральний директор енергогенеруючої компанії "Укргідроенерго" Ігор Сирота зазначив, що підірвати Каховську ГЕС можна було підірвати тільки зсередини, тобто ззовні ніяк. Чи аналогічна ситуація з ЗАЕС?

Реактор знаходиться всередині захисної гермооболонки. Щоб пошкодити реактор безпосередньо вибухом, то потрібно його десь підривати всередині або повністю руйнувати гермооболонку, але, мені здається це дуже складним і є набагато простіші шляхи, які можуть призвести до аварії, яка буде мати важкі радіаційні наслідки. Не обов’язково підривати реактор чи гермооболонку. Можна підірвати в інших місцях. На жаль, це росіяни самі знають без наших "підказок".

Які ви бачите сценарії розвитку подій у випадку підриву станції?

Тут все залежить від того, як буть себе вести російські терористи. Як на мене, найбільш ймовірний розвиток подій – це, коли втратиться зовнішнє електроживлення ЗАЕС. Наразі станція знаходиться у зупиненому стані. Всі енергоблоки: чотири у стані холодного зупину, один – зупин для перевантаження, один – гарячий зупин, який більше всього всіх бентежить, але це все одно стан зупину. В цьому стані стрижні аварійного захисту знаходяться всередині активної зони реактору, а ланцюгова реакція не підтримується.

Особливістю ядерних реакторів є той факт, що після того, як реактор зупиняється, все одно потрібно відводити тепло від ядерного палива. Це робиться спеціальними системами безпеки, для роботи яких потрібна електроенергія та вода для їх охолодження. Коли станція працює, то вона виробляє електроенергію, яка в тому числі використовується для її систем. Наразі для роботи систем станція отримує електроенергію з мережі України. Якщо лінія з’єднання станції з мережею України буде втрачена (це одна з проєктних аварій, яка передбачена в проєкті енергоблоку), у цьому випадку мають працювати дизельні генератори, але москалі можуть вивести їх з ладу, або в дизельних генераторах може закінчитися пальне (наразі у нас немає інформації про його наявність там, бо до ЗАЕС немає доступу). У цьому випадку перестануть працювати системи, не буде охолоджуватися паливо, воно розігріється і може розплавитися, що в свою чергу може призвести до радіаційного викиду.

Який ще може бути сценарій?

Якщо москалі вчинять теракт або диверсію, в наслідок чого втратиться вода в бризкальних басейнах (це місце де відбувається охолодження води з теплообмінників систем безпеки) або у ставі охолоджувачі (це місце звідки відбувається підживлення бризкальних басейнів), це також можна розглядати як аварію. У цьому випадку системи безпеки також не будуть працювати, паливо буде грітися і також розплавиться, що призведе до радіаційного викиду. Але щодо радіоактивного викиду, то тут також є нюанси, якщо буде цілою захисна бетонна оболонка (тобто радіація буде утримуватись всередині), то викид в навколишнє середовище буде, але незначним. Радіаційні наслідки будуть обмежуватися або промисловим майданчиком станції, або санітарно-захисною зоною (близько 2,5 км навколо станції). Ці наслідки не будуть потребувати евакуації великої кількості людей, там достатньо буде перемістити в укриття персонал .. Але, якщо захисна оболонка не буде ціла, тобто москалі її підірвуть, або з нею щось станеться, то наслідки будуть набагато гіршими. Сказати наразі, яка географія цих наслідків буде, не можу. Це буде залежати від багатьох чинників: скільки енергоблоків буде пошкоджено, скільки часу пройде, які будуть погодні умови (дощ, напрямок та сила вітру). Але можна стверджувати, що ці наслідки вже точно вийдуть за межі майданчику, за межі території санітарно-захисної зони і навколишні території також може зачепити.

Викид буде саме у повітря чи у воду?

Все залежить від того, що буде з захисною оболонкою, як її москалі пошкодять. Якщо вона буде пошкоджена високо, що вода не буде доходити, то, скоріше за все, це буде викид у повітря. Однак, радіонукліди з повітря внаслідок дощу чи інших чинників можуть осідати і відповідно буде їх висадження на ґрунт і у воду. Якщо москалі пошкодять захисну оболонку якось так, що буде виток води (всередині захисної оболонки при аварії буде утворюватися радіоактивна вода) і буде її витік, тоді буде в тому числі витік радіоактивних матеріалів. В цьому випадку можливо потрапляння радіоактивної води до грунтових вод. Але наразі, який саме буде викид однозначно відповісти не можна, все залежить від сценаріїв, які будуть. Може бути і у повітря, і у воду.

Які бачите екологічні загрози у випадку підриву ЗАЕС?

Радіаційне забруднення. Якщо буде доволі серйозна диверсія, якщо вони готові робити все для того, щоб була масштабна аварія, то можливе радіоактивне забруднення території та грунтових вод.

Які території можуть постраждати від радіаційного забруднення?

Географія радіоактивного забруднення у випадку аварії може бути від промислового майданчика станції (у легкому випадку) до значно більших територій. Я не можу вам радіус окреслити. Те, що кажуть про 200-300 км про евакуації населення, я не можу підтвердити ці цифри, мені здається, це буде все ж таки менше.

Які можете дати поради населенню прилеглих до ЗАЕС для мінімізації впливу радіації? Особливо рекомендації стосовно йоду, адже навколо його купівлі великий ажіотаж.

Наразі в паливі на ЗАЕС йод-131, який є найбільших представницьким і небезпечним серед йодів, відсутній. Бігти в аптеки і купувати йодовмісні препарати, йодид калію чи йод, пити його самому чи заставляти дітей для профілактики не потрібно. Не те, щоб недоцільно, категорично заборонено, бо користі він не дасть, а принесе тільки шкоду. Йодову профілактику не потрібно робити при поточній ситуації на ЗАЕС, тому що наразі немає йоду в паливі.

Якщо буде інформація, що на станції відбувалася аварія, потрібно обмежити своє перебування на відкритому повітрі. Бути в будинку, бажано, щоб вікна і двері були дуже щільно зачинені. Потрібно дослухатися, що будуть рекомендувати місцеві органи влади або компетентні відомства – ДСНС, Укргідрометцентр, Державна інспекція ядерного регулювання і наш Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.

Якщо це аварія з незначними наслідками, то обмежити перебування на вулиці треба буде на території санітарно-захисної зони. Якщо буде серйозна аварія, то потрібно буде дослухатися до ДСНС. Перш за все, обмежити перебування на вулиці, не пити водопровідну воду з крану, якщо немає впевненості, що вона чиста. Місцева влада може надати інформацію щодо обмеження вживання деяких продуктів, наприклад, молока від корів, які паслися на територіях радіоактивного забруднення, або інших продуктів харчування.

А щодо віддалених територій?

Я думаю, наразі, приймаючи поточну ситуацію на майданчику ЗАЕС (енергоблоки знаходяться тривалий час в стані зупину, енерговиділення від ядерного палива дуже мале) то Києву, Львову і всім іншим не потрібно розводити паніку, щоб масово тікати. Потрібно все ж таки дослухатись до того, що радять компетентні органи: ДСНС, Укрігдромет, Державна інспекція ядерного регулювання та наш ДНТЦ ЯРБ.

Але все ж таки, сподіваюсь всі ці поради не знадобляться. Аварії на ЗАЕС не буде.

Віримо в ЗСУ та очікуємо повернення ЗАЕС під контроль України, тому що тільки в цьому випадку можна говорити про можливість забезпечення безпеки на станції.