Глава правового комітету Ради Андрій Костін про судову реформу, кризу Конституційного Суду, дефіциті суддів та відновлення роботи ВККС

Ще в лютому нинішня влада, якій вже 2 роки, в особі Президента Володимира Зеленського визнала, що судова система в нинішньому форматі довела свою непридатність, а українці не довіряють судам через її корумпованості та "хиткості". Влада заявила, що має намір кардинально змінити положення речей в судах. Верховною Радою був призначений новий суддя Конституційного Суду Віктор Кічук, якого ЗМІ називають людиною депутата з команди Президента. Зеленський скасував укази про призначення Тупицького тп Касмініна суддями КС, на місця яких планують оголосити конкурс до травня. З’їзд суддів обрав 4 членів Вищої ради правосуддя, попри протести та заклик західних країн відкласти це питання. Рада має намір створити етичний рада та службу дисциплінарних інспекторів ВСП і відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів для заповнення дефіциту суддею. А також ми побачили законопроєкт про ліквідацію скандального Окружного адміністративного суду Києва. Незабаром Зеленським повинна бути прийнята стратегія судової реформи. Чи очікуються великі зміни в судовій системі у зв’язку з такими подіями?

"Українські Новини" вирішили поговорити з головою комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрія Костіна (фракція "Слуга народу") про судову реформу, довірі до судів, призначення нових членів Вищої ради правосуддя, запуск ВККС, дефіциті суддею, кризу Конституційного Суду і ролі в ньому екс-голови Олександра Тупицького.

Також "Українські Новини" хотіли обговорити з Костіним його балотування на посаду глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але депутат відмовився як-небудь коментувати дане питання.

Рівень довіри до судів в Україні дуже низький. Чому у нас досі така недовіра до судів? Головна проблема судів і чому її досі не може вирішити нинішня влада?

Якщо судам повністю довіряють 2,1%, то Верховній Раді — 2%, уряду — 1,8%, державного апарату — 1,5% (опитування Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова в березні 2021 року). На мій погляд, будь-які рейтинги необхідно все-таки розглядати не тільки з точки зору конкретної цифри, але і в порівнянні з іншими інституціями. При такому порівнянні для читачів картина виглядає повнішою. Ці цифри є порівнянними, вони відображають в цілому відображення людей до державної влади як до такої.

(Повний текст інтервью читайте тут).