2016-04-27T10:30:00+03:00 Інтерв’ю 2024-03-01T04:05:59+02:00

Українські Новини

Економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак: "Ціни на молоко влітку 2016 знизяться значно різкіше,

Економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак: "Ціни на молоко влітку 2016 знизяться значно різкіше, ніж торік"

Молочна галузь України зараз переживає не найкращі часи через низку причин: з одного боку, різке падіння цін на молочну продукцію на світовому ринку, а з іншого - політична та економічна криза в країні, кардинальна зміна географії ринків збуту молочної продукції. Про основні тенденції на українському ринку молока і молочних продуктів, їхню якість, ціни, перспективи виходу на зовнішні ринки в інтерв'ю Українським Новинам розповів економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Назвіть основні тенденції молочного ринку України в 2016. Що в цьому році змінилося порівняно з минулими періодами?

Основна тенденція – це зменшення обсягів експорту. В 2015 році Україна мала можливість експортувати сир та інші молокопродукти до Росії та до окупованої території Криму, з певними проблемами, не завжди напряму, але експорт був, і досить суттєвий. В 2016 році такої можливості немає. Більше того, заблоковано транзит до Казахстану та інших країн Центральної Азії, які теж є досить важливими ринками збуту. Отже, фактично, можна говорити про повну втрату ринку СНД, на який до 2014 року припадало понад 90% експорту. Я думаю, що саме цей фактор позитивно вплинув на керівництво молочних компаній, які почали більш активно займатися пошуком нових ринків збуту. Однак робити це потрібно було ще 2-3, і навіть більше років тому. А зараз швидко замінити ринки СНД дуже складно, адже потрібно змінити продуктову лінійку, знайти кваліфікований персонал, ресурси для експортного фінансування тощо.

Друга тенденція – це низькі запаси на підприємствах-переробниках. Якщо на початку 2015 року багато підприємств взимку мали суттєві запаси сухого молока та масла, то в 2016-й рік вони ввійшли з мабуть рекордно низькими запасами.

Третя тенденція – це подальше зниження світових цін на молокопродукти, не зважаючи на те, що більшість аналітиків вважала, що далі їм від рівня 2015 року падати взагалі нікуди. Однак ЄС продовжував демонструвати високі темпи зростання виробництва, Китай залишався відносно пасивним на ринку, а Нова Зеландія мала вдосталь опадів, що позитивно впливало на кормову базу, і не дозволяло швидше зменшити обсяги виробництва. Отже, все це разом продовжувало тиснути на ціни.

Наскільки офіційна статистика про виробництво молока в Україні відрізняється від реального обсягу?

Для того, щоб перевірити достовірність офіційних даних про обсяги виробництва молока, потрібно створити альтернативну систему перевірки з подібною вибіркою. Якщо не помиляюся, то Державна служба статистики повинна проводити постійне дослідження понад 7 тис. домогосподарств, що утримують корів. Орієнтовна вартість подібного дослідження протягом одного року становить не менше ніж 2-3 млн гривень. Отже, поки що ніхто такі кошти не витрачав і не планує, тому відповіді на Ваше питання немає. Всі заяви на рахунок того, що молока або більше, або менше, можна розглядати як спекуляції на тему, бо доказів жодних немає.

Ми користуємося даними офіційної статистики, але орієнтуємося на справді важливі показники. Ви можете собі уявити обсяг в 11 млн тон молока? Звичайно ні. І ніхто не може, бо ніколи ніхто цього не бачив. І 9 чи 8 млн теж.

Насправді, не так вже й важливо, скільки вироблено молока в особистому селянському господарстві – значно важливіше розуміти, скільки молока надходить на переробку. А от цю цифру ніхто особливим сумнівам не піддає. Ми (ФАО) створили перший в Україні автоматизований баланс промислового молока, де беруться до уваги лише ті обсяги, що надходять на переробку. Його можна подивитися у відкритому доступі тут: http://milkbalance.org.ua/ . Цей баланс є дійсно важливим, адже лише він показує, як працює молочна галузь України.

А от показники обсягів виробництва, постійна боротьба за якісь, ефемерні обсяги та гордість від мільйонів вироблених тон – це все-таки спадок радянських підходів. Значно важливіше зовсім не це, а наскільки галузь є ефективною, конкурентоздатною, інноваційною тощо.

Скільки буде здано на переробку молока в 2016 році порівняно з минулим?

В першому кварталі поточного року обсяги надходження молока на переробку зменшилися на 7,9% (мінус 80 тис. тонн). За підсумками першого кварталу минулого року зменшення сягало всього лише 2,6%, але за підсумками всього 2015 року зменшення сягнуло 8,5%. Враховуючи очікуваний провал влітку в зв’язку з експортними проблемами, ми говоримо не виключаємо, що обсяги переробки в 2016 році впадуть на 10%.

Розкажіть про цінові тенденції на внутрішньому ринку

В Україні ціни на молоко зростали взимку всупереч світовим тенденціям, саме завдяки тому, що запаси сухого молока та масла на підприємствах були низькими. Адже відомо, що населення майже не постачає молока на переробку взимку, а молока від професійних виробників було недостатньо для забезпечення попиту на молокопродукти. Тому переробники вимушені були підвищувати ціни.

Однак вже зараз розпочинається так званий "сезон великого молока", тому ціни вже зупинилися і почали потроху "просідати". Ми прогнозуємо, що ціни на молоко влітку 2016 року знизяться значно різкіше, ніж торік, тому що фактично на сьогодні ми не знайшли ринку збуту більш ніж для половини молока, яке ми експортували в 2015 році. Отже, ціни мають впасти настільки суттєво, щоб переробники змогли ефективно сушити молоко та виробляти масло, і конкурувати з цими продуктами на світовому ринку. Однак потрібно врахувати, що якщо влітку 2014 року вони ще мали можливість працювати «на склад», то в 2016 року у них банально не буде фінансових ресурсів. Тому падіння цін має бути досить значним. Крім того, не виключено, що будуть проблеми із вчасними розрахунками за молоко.

Яку частку молока здає на переробку населення, а скільки – сільгосппідприємства? Якість одного і другого

У 2015 році 57% (2,41 млн тонн) молока на переробку надійшло від професійних виробників (сільгосппідприємств). Для порівняння – в 2007 році такого молока було лише 27%. А в 2016 році ми прогнозуємо, що частка сільськогосподарських підприємств виросте до 61-62%. Це те молоко, яке дає нам надію на експорт якісних молокопродуктів.

Щодо якості – все дуже просто. Жоден літр молока від господарств населення не відповідає навіть мінімальним вимогам до безпечності ЄС. Його не прийняли б на переробку навіть на технічні цілі. При цьому виробництво та переробка дійсно якісного молока, до якого потрібно відносити тільки молоко ґатунку «екстра», продовжує досить швидко зростати.

Ви говорили раніше, що модернізувати переробне підприємство в рази дешевше, ніж виробниче. Назвіть шляхи залучення інвестицій в галузь виробництва молока

Я говорив не про модернізацію, а про створення переробних підприємств та підприємств з виробництва молока. Дійсно, інвестиції в найдорожче переробне підприємство в розрахунку на 1 літр переробленого ним молока будуть в десть разів нижчими, ніж у підприємство, що буде виробляти цей літр. Отже, умовно кажучи, щоб збудувати одне підприємство з переробки, потрібно вкласти стільки грошей, як в десять підприємств з виробництва. Але ця пропорція зростає ще більше для виробництва, наприклад, сирів. Там пропорція 1 до 20 і навіть 1 до 25. В Україні за останні роки створено понад 100 сучасних молочних ферм. За ці гроші можна було б збудувати тисячу переробних підприємств. А збудовано одне чи два.

Шляхи залучення інвестицій зараз обмежені. Але найреальніший – це фермери. Я думаю, що для них зараз значно вигідніше утриматися від розширення виробництва, використавши кошти для створення кількох кооперативних переробних підприємств.

Також кілька агрохолдингів мають реальну можливість створення власної переробки – у них є доступ до фінансів, у них є великі обсяги молока із власних ферм і в них є фахівці, які можуть ефективно працювати над пошуком нових ринків збуту, та досвід міжнародної торгівлі.

Розкажіть про сімейні молочні ферми – їхні плюси/мінуси

Тут потрібно чітко розуміти, що таке "сімейна ферма". І взагалі, навіщо потрібна ще одна форма господарювання? Чи сімейними є ферми, які належать зараз одній родині? Таких дуже багато, і вони створені в юридичних формах "фермерське господарство", "приватне підприємство", "товариство з обмеженою відповідальністю" тощо і обробляють від 1 до 50 тис. га землі. Сімейна молочна ферма, як і будь-який бізнес, може бути успішною або не успішною. Я вважаю, що "сімейність" та спадковість аграрного та фермерського бізнесу – це величезна перевага країн, де фермерство існує вже багато поколінь. У нас, на жаль, ця культура була зруйнована під час радянської окупації, тому зараз ми зовсім не обов’язково повинні відкочуватися на 100-200 років назад, і розвиватися звідти.

Я можу сказати, що підприємства, на яких власник є одночасно і управлінцем, і весь час проводить в господарстві, як правило, є значно більш ефективними, ніж корпоративні підприємства, де власник ніколи не буває в господарстві, або буває дуже рідко.

Також, з точки зору ефективної організації виробничих процесів, реально ефективними та конкурентними можуть бути господарства або від 500-700 корів і більше з найманими працівниками та застосуванням найсучасніших технологій, або господарства, де працює лише одна родина, і де є не менше 40 корів. При цьому, за умови наявності капіталу для інвестицій, наприклад, в роботизоване доїння, одна сім’я може впоратися навіть з господарством в 150 голів та більше. Це вже ефективний бізнес, але це дуже важкий стиль життя для родини – фактично без вихідних.

Чи є ще охочі, крім "Данон", інвестувати в галузь подібним чином?

Я думаю, що проблема розвитку ОСГ в комерційні господарства полягає не тільки в інвестиціях, але й у можливостях швидкого отримання дозволів для будівництва ферм, відведення землі, підключення до електромереж, водопостачання тощо. Це ті речі, які реально не дають розвиватися такому сегменту. Але фінансування, звичайно, також є дуже великою проблемою. Я знаю цілу низку проектів від донорів зараз, які орієнтовані на цей сегмент. Із переробників я не знаю, чи має ще хтось подібні програми.

Що Ви можете сказати про нинішню державну підтримку молочного бізнесу? Якою, на Вашу думку, має бути система державної підтримки галузі і чи потрібна вона? Досвід яких країн був би корисним для нас?

Поки що говорити особливо немає про що. Найбільшою підтримкою було б не чіпати існуючу систему оподаткування, однак про це зараз можна лише мріяти. Звичайно нам потрібні для розвитку кредитні ресурси за доступну вартість. Адже це довгострокові інвестиції. Будь-яка програма, спрямована на здешевлення кредитів (ми не говоримо про гранти) для інвестицій в молочні ферми та ефективну переробку, особливо кооперативну, була б величезною допомогою.

Досвід інших країн не можна копіювати сліпо, адже ситуації в різних країнах різні. Тому потрібно реально ставитися до практики інших країн у підтримці молочної галузі. Ми створили та опублікували перший проект стратегії розвитку молочного бізнесу. Всі його підтримали – і переробка, і фермери. Ми розуміємо, що найбільша цінність для бізнесу – це доступ до сучасних технологій та маркетингових інструментів, адже ми вже маємо найдешевші у світі корми. Отже, підтримка цих напрямків, навіть регуляторна та моральна, була б дуже ефективною.

Що необхідно змінити в законодавстві, яке регулює галузь?

Передусім потрібно врешті створити нормальне законодавство для функціонування кооперативів. Але не тих кооперативів для бабусь та дідусів, а кооперативів для фермерів та професійних виробників молока. Зараз ми реально готові створювати переробні підприємства, і великі сільськогосподарські виробники готові інвестувати у це кошти. Однак законодавчо оформлювати це як кооператив немає жодного сенсу. І це значно стримує наші можливості зі створення переробки дійсно якісного молока, і виробництва якісних та експортабельних продуктів.

Нам потрібно врешті вирішити питання реформування ветслужби, бо затягування процесу створює небезпеку втрати ринків збуту і ускладнює відкриття нових. Також нам потрібно вирішити питання ідентифікації тварин та моніторингу наявності певних хвороб тварин, щоб розблокувати можливості експорту яловичини.

Є й питання з молоковмістними продуктами, яке можна і бажано вирішувати законодавчим шляхом, щоб дещо відновити довіру споживачів. Але важливо не лише написати «правильний» закон, але й забезпечити його дотримання

Насправді проблем є досить багато, і низках наших проектів (в т.ч. й проект підтримки молочного сектору України) постійно допомагає розробляти юридичні рішення цих проблем.

В яких програмах молочного напрямку бере в Україні участь Ваша організація – ФАО? Що планується у найближчій перспективі?

ФАО, спільно з ЄБРР, допомагає молочному сектору України з питаннями діалогу між державою та бізнесом (робоча група функціонує з 2013 року дуже успішно). Ми також активно працюємо над диверсифікацією експорту, проводячи дослідження нових ринків та організовуючи і частково фінансуючи торговельні місії, участь наших підприємств у міжнародних виставках. Ми допомагаємо з трансфером знань та технологій шляхом організації навчання, запрошення на конференції іноземних фахівців, проведення навчальних поїздок тощо. Ми також допомагаємо з аналітикою та сприяємо забезпеченню прозорості ринку, постійно оновлюємо наші прогнози, пояснюємо, як аналізувати баланси попиту та пропозиції. У 2016 році запустили індекс умовної прибутковості галузі, який дозволяє відстежувати зміни у привабливості виробництва молока. Він, до речі, останні три роки постійно знижувався, а от в 2016 році поки що тримається вище за 2015 рік, частково завдяки відносно недорогим кормам. Ми також сприяємо кооперації виробників молока, а в поточному році сприяли створенню регіональної Східноєвропейської молочної ініціативи для забезпечення прозорості ринку. Все це було б неможливо без плідної співпраці з галузевими асоціаціями, серед яких найактивнішою є Асоціація виробників молока України.

Які прогнози щодо виробництва молочних продуктів у 2016 році? Скільки ми відправимо на експорт в цьому році порівняно з минулим?

Експорт, насправді, мабуть є найважчим для прогнозування елементом нашого балансу в поточному році. Ми очікуємо, що падіння експорту становитиме понад 20%, якщо рахувати також втрати обсягів, поставлених в минулому році до окупованого Криму. В той же час ми очікуємо певного, незначного поки що, відновлення обсягів внутрішнього споживання молочних продуктів, тому загальне падіння виробництва може бути співставним з минулорічним.

Назвіть основні тенденції світового молочного ринку в 2016 році і в найближчій перспективі порівняно з минулими періодами

Я вже говорив про те, що світові ціни в 2016 році продовжили падіння. У квітні з’явилися перші ознаки позитивних тенденцій, однак, більшість аналітиків вважає, що на суттєве відновлення цін очікувати в 2016 році не варто, покладаючи сподівання на 2017 рік. Ситуація ж, насправді, така, що зараз споживання молока у світі зростає дуже повільно для того, щоб ціни могли відновитися, а виробництво і далі зростає швидше. Причини в тому, що падіння світових цін на нафту призвело до девальвації валют в дуже великій кількості країн, які забезпечували значну частину приросту зростання споживання. І там споживання не тільки не росло, а, подекуди, навіть падало. Тому вже незначне відновлення цін на нафту останнім часом призвело до певної стабілізації цін на молоко у світі.

Назвіть основних гравців на світовому ринку. Цінові тенденції на основну групу молочних товарів. Як формується ціна на світовому ринку на ті чи інші товари, де її відстежують основні гравці?

Найбільшими експортерами у світі є Нова Зеландія, ЄС (де чільні місця займають Німеччина, Франція, Голландія, Італія та Бельгія, Данія та Ірландія) та США. Найбільшими світовими імпортерами є Китай, Росія, Мексика, Японія та Алжир. Багато також імпортують ЄС та США.

Ціна формується під впливом попиту та пропозиції. Оскільки чотири біржові товари (сухе знежирене молоко, сухе цільне молоко, масло та сир чеддар) торгуються вже як commodities (сировинні продукти), то ціну на них визначають на основних аукціонах. Одним з найбільших вживаних індикаторів цін на молоко в світі є ФАО-Індекс, який оновлюється щомісячно. Цей індекс вираховується для продовольства в цілому, а також для окремих груп товарів. Його можна знайти тут: http://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/

Також серед молочників великою популярністю користується GDT Index (індекс Global Dairy Trade (GDT), онлайнової торгової біржі для міжнародних молочних товарів) – знайти його можна за наступним посиланням https://www.globaldairytrade.info/

Які продукти в цьому році вигідніше експортувати Україні і в які країни? Ринки яких країн для нас є найбільш перспективні, в тому числі з іще не відкритих? Що наших виробників там приваблює?

"Вигідно" - це дуже умовна категорія. Відповідь на це питання залежить від обраної стратегії бізнесу. Хтось робить бізнес на масових товарах, завдяки обсягам та мінімальній маржі, а хтось, навпаки, за невеликих обсягів, експортує продукти з максимальною доданою вартістю.

Традиційно основним експортним товаром України був сир та сирний продукт. Це ті продукти, які дозволяли отримувати досить високий дохід. Але якість та тип цих сирів був такий, що поза межами СНД знайти споживача на них надзвичайно важко. Тому зараз на перший план виходить експорт сухого молока та масла, а також цільномолочної продукції. І прибутковість подібного експорту абсолютно не співставна з експортом сирів – вона значно нижча.

Найбільш цікавими для нас зараз є регіони Субсахарської Африки, Південно-Східної Азії та Китаю, а також країни Арабського світу. В перспективі нам також може бути цікавим ринок країн ЄС, передусім ринок етнічних споживачів (людей, народжених в країнах СНД, що працюють або живуть там) але щоб поставляти туди продукцію в великих обсягах, ми мусимо ретельніше працювати над маркетингом, безпечністю та якістю.

Назвіть основні труднощі виходу українських молокопродуктів на зовнішні ринки

Я б назвав дві найбільші проблеми – перша і дійсно найбільша – це менеджмент українських переробних підприємств, орієнтованих на експорт. Він, переважно, лишився ментально в СРСР, бо багато років підряд нічого не мінялося. Гасло «Росія з’їсть все» фактично й було основною маркетинговою стратегією. Зараз це все потрібно докорінно змінювати – бути гнучкими, шукати та розробляти нові продукти, активно пристосовуватися до потреб споживача, дбати про якість та безпечність молочних продуктів.

Друга проблема – це експортне фінансування. Щоб виходити на нові ринки, нам потрібно на них потіснити постачальників з Нової Зеландії, США, ЄС та інших країн. А ці постачальники, як правило, погоджуються на суттєве відтермінування оплати за продукцію, яке інколи перевищує 60 днів. Отже, це досить великі гроші, які потрібно десь знайти.

Що Ви можете сказати про перспективи виробництва в Україні дитячих молочних продуктів? Які перспективи експорту?

Перспективи таки самі, як і у інших молочних продуктів. Потрібно переконати споживача, що це якісна та безпечна продукція, і дійсно її запропонувати. Для цього потрібно інвестувати в маркетинг та в закупівлю молока ґатунку «екстра». Експорт буде можливим лише коли буде успіх на внутрішньому ринку. І в закордонний маркетинг дитячих молочних продуктів експортувати потрібно значно більше коштів.

Що б Ви порадили нашим виробникам молока і переробній галузі?

Я б порадив професійним виробникам молока ґатунку "екстра" створювати власну переробку. Звичайно, більшість з них не має необхідних обсягів, тому потрібна кооперація. Адже 20-30 тонн на день молока – це невеликий обсяг для переробки, при якому витрати на маркетинг, управління та інші важливі елементи будуть зависокими в розрахунку на одну тону, а ринкова сила виробника – мізерною. Однак кооперація як мінімум 10-15 таких виробників дозволяє вже говорити про створення відносно потужного підприємства.

Відповідно незалежним переробникам потрібно також знаходити власні ніші. А їх зараз дуже багато в сучасному глобальному світі.