Колишній голова колгоспу вусатий Олександр Лукашенко, якого часто називають "останнім диктатором Європи", може незабаром помітити, як його сталева владна хватка в Білорусії перетворюється в желе через втручання деспотичної сусідки й колишньої спільниці Росії.
Колишній голова колгоспу вусатий Олександр Лукашенко, якого часто називають "останнім диктатором Європи", може незабаром помітити, як його сталева владна хватка в Білорусії перетворюється в желе через втручання деспотичної сусідки й колишньої спільниці Росії.
Донедавна здавалося, що Лукашенко з упевненою легкістю переможе в цій неорадянській країні на президентських виборах, які повинні відбутися в лютому. Але в останні тижні білоруський президент веде інформаційну війну з Москвою, яка здається безнадійною для нього. І у зв'язку із цим виникає питання: чи не останнє це коло перед посадкою політичного довгожителя зі Східної Європи?
Усе почалося два тижні тому, коли російське телебачення показало безжалісний у своїй критиці фільм про Лукашенка, який називається "Хрещений батька". Ця документальна картина оповідає про страшні факти порушень прав людини, про самовладдя й переслідування опозиції. Нічого нового в ньому для людей, які знають Білорусь, немає. Але важливо те, що показали цей фільм по російському телебаченню, яке дивляться в багатьох білоруських сім’ях.
Виховані в традиціях радянського агітпропу відразу зачули неладне й згадали, як російське телебачення на початку року виявило раптову цікавість до викриття порушень прав людини в Киргизії, роздувши полум'я народного гніву, що згодом призвело до революції й до скинення президента Курманбека Бакієва. Бакієв розлютив Москву тим, що відмовився від домовленості про закриття американської військово-повітряної бази в Киргизстані. За досить цікавим збігом Білорусь стала єдиною країною, що запропонувала Бакієву притулок, коли той втік з Киргизстану. Кажуть, що зараз він живе під "особистим захистом" Лукашенка.
Білоруський президент розлютувався від цього фільму й у відповідь зробив свій власний акт інформаційної агресії, відправивши в Тбілісі телевізійного кореспондента, щоб той взяв інтерв'ю в найненависнішого для Кремля державного діяча – грузинського президента Михайла Саакашвілі. Грузинському лідерові надали повну свободу дій, і той розкритикував політичну еліту Росії в ході тривалої передачі, яку показали білоруським глядачам у прайм-тайм.
Після цієї розбіжності виросли до розмірів повномасштабної медійної війни. Російське телебачення показало другу частину "Хрещеного батьки", а мінські глядачі учора ввечері мали побачити інтерв'ю із президентом Латвії про "імперіалістичних сусідів". Крім того, у Мінську в найближчі дні чекають виконуючого обов'язки президента Молдавії Міхая Гімпу, який недавно розлютив Москву тим, що заснував у своїй країні "день радянської окупації". Водночас державна білоруська газета опублікувала виписки з доповіді російського опозиційного лідера Бориса Нємцова із критикою на адресу президентського правління Володимира Путіна.
Чутки почали крутиться ще швидше, коли в середу в Москві помітили провідних активістів білоруської опозиції, які приїхали на 60-річчя ветерана російської опозиції Леоніда Гозмана. На прийомі в честь ювіляра були присутні кілька російських міністрів, які вели тривалі бесіди з мінськими візитерами. Учора російська преса не залишила й тіні сумнівів: прийом був насправді "акторською пробою" з метою відбору кандидата, здатного скласти конкуренцію Лукашенку на лютневих виборах і гідного сприянні Москви.
Лукашенко завжди покладався на підтримку Москви, зіштовхуючись із критикою з боку Заходу. Крім того, Росія й Білорусь офіційно входять до складу єдиної "союзної держави". Але останні два роки Лукашенко намагається наводити мости в Європу й поводиться все більш агресивно стосовно Москви. По-перше, він відмовився піти за Росією й визнати після війни 2008 року незалежність Південної Осетії й Абхазії, що вийшли зі складу Грузії. В останні місяці він веде сварливі переговори про ціни на газ, а також про входження до Митного союзу, створеного Росією, Білоруссю й Казахстаном.
Деякі аналітики відчувають, що Москві остаточно набрид цей сусід на заході, і вона вирішила пошукати іншого керівника йому на заміну, нехай навіть ця людина буде намагатися зблизити Білорусь з Євросоюзом. Інші вважають, що нинішня баталія це частина напруженого торгу з таких питань, як Митний союз.
"Я все-таки думаю, що буде знайдено якийсь компроміс, тому що в Білорусі просто немає гідних опозиційних діячів, яких могла б підтримати Москва, - говорить редактор журналу "Росія в глобальній політиці" Федір Лук'янов, що спеціалізується на аналізі російської зовнішньої політики, - але наступні кілька місяців будуть досить цікавими. Чверть населення Білорусі дивилася російський фільм про Лукашенка; і хоча він може ігнорувати критику із Заходу, протидіяти голосній критиці з боку Росії він не звик. А його населення буде чути таку критику".
Автор Шон Уокер (Shaun Walker) для The Independent , Великобританія
Переклад ИноСМИ
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.