подписаться на рассылку
26.5 26.9
28.3 28.7

С сентября прокуроров будут набирать по конкурсу: вернет ли это доверие людей?

Этот и другие вопросы стали предметом дискуссии на круглом столе, который состоялся 27 августа в Генеральной прокуратуре.

З вересня на керівні посади у системі прокуратури призначатимуть за конкурсом після складання тестів. Чи є успішно складений тест запорукою якісної роботи керівника? Що краще – молодь без досвіду прокурорської роботи чи досвідчені прокурори зі старої системи? Як прокуратурі жити без загального нагляду за дотриманням законності? Ці питання стали предметом дискусії на круглому столі, який відбувся 27 серпня у Генеральній прокуратурі. Хоча добір експертів здійснювала сама Генеральна прокуратура, однак, на думку редакції, їх думки будуть цікаві читачам "Українських новин".

Фото: Украинское фото

Віктор Шокін, генеральний прокурор

15 серпня минув місяць роботи органів прокуратури в умовах дії нового закону "Про прокуратуру". Суспільство сподівається, що забезпечувати верховенство права має саме прокуратура. Хочу відзначити, що на сьогодні більша частина звернень громадян з різних причин надходить у прокуратуру. По мірі можливості і наших функцій ми розглядаємо усі запити людей, котрі до нас звертаються. Вперше в цьому законі законодавець визначив порядок зайняття посади прокурора на конкурсній основі. Ви також знаєте, що 5 вересня розпочинається перший етап конкурсу на заміщення вакантних посад керівників місцевих прокуратур. Окрім того, мною була запропонована так звана молодіжна прокуратура. На мій погляд підготовка кадрового резерву прокуратури - це дуже клопітлива і виснажлива справа. Тому, якщо ми будемо залучати молодих людей, студентів юридичних факультетів різних навчальних закладів, які цього бажають, вони зможуть стати учасниками діяльності прокуратури, матимуть навички організації роботи у прокуратурі. Тому, це питання потрібно ретельно обговорити, адже думки можуть бути різні. Окрім того, я вірю в те, що з часом посада генерального прокурора буде конкурсною і генпрокурор обиратиметься на конкурсній основі. Але на сьогодні головне завдання прокуратури - повернути довіру людей. На жаль це поняття нами втрачено. Але запевняю, що як генеральний прокурор, так і всі наші працівники роблять все для того, щоб повернути довіру до прокуратури і щоб люди довіряли прокурору.

Фото: Украинское фото

Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування Сьогодні є великі очікування і надії у суспільства на те, що нова реформована прокуратура зможе одразу показати результати і одразу якимось чином змінити ситуацію в боротьбі з корупцією і встановленню законності в Україні. Звичайно в цьому зв’язку навколо реформ є багато неоднозначних трактовок з приводу того, чи правильно відбувається реформа, чи реформування направлене на обсікання функцій прокуратури, воно на часі, воно правильне, чи навпаки. Зокрема, це стосовно кадрової роботи.

Але в реформуванні законодавства по прокуратурі є, на жаль, певні проблеми. Я знаю, що проводячи наші круглі столи, дискусії, ми саме від органів місцевого самоврядування чуємо нарікання на те, що позбавивши органи прокуратури загального нагляду немає оперативного і обов’язкового вирішення проблем, з яким стикаються органи місцевого самоврядування. Про що йде мова? Суспільство звикло писати скарги саме в прокуратуру і раніше прокурор обов’язково перенаправляв за підслідністю по самим резонансним питанням звіт-нагляд. Зараз, я знаю, йдуть заяви до прокуратури і відправляються відповіді, що "це вже не наша функція".

З іншого боку інспекції, або інші органи, які мають розглядати зараз ці питання, вони рішенням Кабміну, позбавлені на певний час права проводити такі перевірки і ми маємо ситуацію, що громадяни не отримують реальної, належної, юридичної підтримки від держави. Це є проблема. І тут звичайно дискусія до наших законотворців, яким чином вийшло так, що забрали історичне право, звичаєву функцію одного державного органу, а іншому не надали? Цей провал правозастосування звичайно є проблемою.

Наразі прокуратура в боротьбі з корупцією залишається єдиним, державним інститутом, який створений, повноцінно працює, бореться і при цьому повноцінно реформується. Я можу тільки дивуватися цій державній інституції, яка одночасно з обрізанням функцій, з колосальними реформами, несе основну відповідальність за події в державі.

Ірина Суслова, народний депутат

Не тільки громадяни звикли звертатися до Генеральної прокуратури, а й депутати Верховної Ради звикли звертатися до Генеральної прокуратури. І на жаль, дійсно, на сьогодні інших органів не існує, які мали функції і повноваження, які б могли їм дозволити проконтролювати хід розслідування, або те, що відбувається, яка справа.

Я дуже багато їжджу по території України і дуже часто зустрічаюся з органами місцевого самоврядування, звичайними громадянами і з прокурорами. Громадяни нічого зробити не можуть, органи місцевого самоврядування говорять про різні корумповані схеми, і що вони готові з ними боротися, але, нажаль, вони не мають механізмів, жодних інструментів реагування. А прокурори нічого зробити не можуть і ми маємо замкнуте коло, яке не дозволяє фактично вийти з цієї ситуації.

Тому, я не голосувала за зняття загального нагляду і вважаю, що його необхідно повернути.

Дуже не проста річ проводити реформи з однієї сторони, з іншої сторони, дійсно, віддати якісь певні функції і з третьої сторони проводити оновлення. Повертаючись до оновлення.

Я перебувала в Одесі, зустрічалася з прокурором області і ми ходили до Одеського центру збору документів. Там, де безпосередньо приймають документи на проведення відкритих конкурсів на заміщення вакантних посад прокурорів. Я була приємно вражена, коли побачила відкриті списки, відкриту інформацію, хто прийшов не від органів прокуратури. Отримала також оперативну статистику, скільки анкет було подано. Так от 50 на 50. 50 – це ті люди, які працювали в органах прокуратури, 50 – це люди, які прийшли зовні.

Про що це свідчить? Це свідчить про те, що прокуратура змушена буде оновитись, хоче вона цього чи не хоче.

Фото: Украинское фото

Ганна Колесник, голова Комітету захисту прав людини при НААУ.

Звичайно такий критерій як тести і співбесіди, покажуть ті навики і вміння, які потрібні прокурорам всіх рівнів. Але інколи студент, навіть навмання, не готуючись, може скласти тести краще, ніж професіонал. Тому що професіонал буде обдумувати кожне питання.

Більш глобальне мислення призводить до того, що спеціалісти, які в змозі проаналізувати, можуть і не здати тести. А прокурор дійсно відповідає за життя людини. Адже прокурор повинен побачити, що може потрапити за грати людина, яка не вчиняла злочину і отримати будь-яке покарання, навіть довічне позбавлення волі.

Вміння прокурора дуже важливі. Оновлення прокуратури робити тільки на якихось тестах і знаннях кодексу, Закону "Про прокуратуру" і ще якихось законів це, вибачте, дуже недостатньо. Потрібно, щоб разом з оновленням йшло масштабне навчання прокурорами, які дійсно мають досвід.

Фото: Украинское фото

Юрій Шемшученко, академік НАНУ, директор Інституту держави і права ім.В.М.Корецького

Питання реформування прокуратури тісно пов’язано з реформуванням судових, правоохоронних й інших державних органів. Тобто, я хотів би підкреслити, що воно має комплексний характер. Цей процес зараз здійснюється в рамках реформування Конституції України.

Прокуратура не є абсолютно автономною структурою в механізмі інших державних органів. Цей фактор не можу не враховувати при виділенні правового статусу прокуратури в системі інших державних органів. Тобто реформування органів прокуратури є частиною реформи інших державних інституцій і інших державних органів.

Конституція має закріпити основи конституційного ладу в країні і головні принципи діяльності прокуратури. Дуже важливо підкреслити, що реформування, яке зараз здійснюється, повинно враховувати ті реформи правоохоронних органів, які відбуваються: децентралізацію і те, що створюються нові інститути, які будуть займатися теж наглядом за законністю в державі. Я маю на увазі перфектів і в цьому контексті реформування органів прокуратури дуже тісно пов’язане з адміністративно-правовою реформою.

Ще одне питання щодо обсягу реформування і функцій прокуратури. Останнім часом ці функції, як відомо, виявилися істотно звуженими. Багато чую висловлювань залишити за прокуратурою функцію державного обвинувачення. І справа не в тому, що прокуратура України вичерпала свої потенційні можливості. Питання полягає в особливості сучасної політичної правової ситуації в Україні. Корупція знаходиться в стані страху і розгубленості. Діяльність органів прокуратури має бути посилена за цих умов.

І останнє. Ключовим є питання професіоналізму відповідних кадрів. У цьому зв’язку запропоновано нову систему формування кадрів до складу органів прокуратури. Безперечно є в цій системі багато позитиву, але до її остаточної оцінки потрібно підходити концептуально і це покаже відповідний час. З моєї точки зору все ж таки потрібно зробити уже на даному етапі все для того, щоб до органів прокуратури люди з вулиці не потрапляли. Це дуже важливе питання. Це звичайно, якщо ми хочемо позбавитися корупції у відповідних структурах.

Олександр Данилюк, голова ГО "Спільна справа"

Хочу зазначити, що все ж таки не всі європейські пропозиції відповідають інтересам України. Треба враховувати сугубо національні інтереси. Інтереси і думки членів Європейського суду можуть йти врозріз національним інтересам України. Це є факт. Ми всі це бачимо в рамках конфлікту на Сході. Я особисто, починаючи ще з травня минулого року мав кілька розмов і з попереднім Генеральним прокурором і з нинішнім завжди висловлював думку, що допускати фактично, пробачте, вплив цих пропозицій - це підрив насправді реального правосуддя і забезпечення законності.

На сьогоднішній день гостро стоїть питання необхідності створення серйозної депутатської групи, яка поставить питання, наскільки взагалі потрібні органам прокуратури ці зміни. Є законність. Законність – це справедливість. На сьогоднішній день Україна займає 140 місце в світі по корупції. Це жахливо. Тому треба бути реалістами і розуміти, що прокуратурі треба повернути ті повноваження, що були.

Що стосується кадрового складу, то треба, щоб цією справою займалися не тільки люди, що отримують достойну зарплатню, а й які пройшли відповідну перевірку. У нас є серйозні проблеми на сьогоднішній день щодо якості кадрів і ми повинні їх вирішувати.

Треба відновити повноваження і треба зайнятися тим, щоб людина яка є фахівцем, є хорошим адвокатом, можливо, або юристом фахівцем в своїй справі отримувала хорошу заробітну плату. Це є пріоритет. Мають бути чіткі критерії оцінювання роботи прокурорів. Треба зробити так, щоб прокурор був дійсно незалежною не тільки процесуальною, а й посадовою особою. Це завдання номер 1.

Станіслав Кравченко, заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України

Так сталося, що в прокуратурі працював все своє свідоме життя. Так от я пам’ятаю, коли тільки Україна стала незалежною, робила свої перші кроки, було таке відчуття - зараз посядемо на посади і все буде добре, а все що було за часи Радянської влади погане і вже позаду.

Але, як ми бачимо, ситуація за всі ці роки поступово тільки погіршилася. Покоління змінювалися, уходило багато людей із системи як з прокурорської так і з судової. Зараз бачимо велику недовіру суспільства.

Ми дійсно на сьогодні повинні думати про ті механізми, як покращити ситуацію, а головне - як завоювати довіру всього суспільства. І це на мій погляд не просте завдання. Якщо хтось думає, що все вирішать розповіді про повну зміну кадрів, я переконаний, проку не буде. Головне питання – низька підготовка кадрів. На жаль, за останній час спостерігається тенденція втрачання дійсно фахівців. Багато з системи пішло людей, які були високопрофесійними фахівцями в своїй галузі і могли б ще довго проносити користь нашій державі.

Щодо критеріїв. Нових механізмів ми не придумаємо. Вони присутні у всьому світі. Для того, щоб знайти дійсно професіоналів повинна бути сукупність факторів. Точно не можна зациклюватися на одному.

Також важливий момент - чисельність. Якщо в державі вчиняється певна кількість злочинів, треба виходити із функцій прокуратури, які на сьогодні існують. По-перше, це процесуальне керівництво - слідство. Друге – визначення, де та межа судової перспективи, чи можливо десь поступитись в бік пом’якшення вироку і покарання. Для цього повинен бути досвід, мудрість і відповідальність перед державою і людьми. Функцій дуже багато і тому я переконаний, що говорячи по численність є певна кількість справ і певна кількість людей, які можуть ці справи виконати. Але ніколи одна й та ж кількість не може перейти межу, бо просто не зможе зробити це фізично.

Треба визначитися з навантаженнями. На якісь загальні цифри можна вийти. Якщо в державі злочинність на певному високому рівні, безперечно тоді, повинна бути більша кількість людей, які цим займаються.

Фото: Украинское фото

Руслан Стефанчук, професор, член-кореспондент Академії правових наук, проректор з наукової роботи Національної академії прокуратури України

Багато хто сьогодні каже, що коли звертаються до прокуратури, то від прокуратури отримують відповідь, що це не є повноваженнями прокуратури, що загальний нагляд відсутній. Що прокуратура не має важелів для вирішення питання. І це звернення не одного громадянина. Це величезна купа звернень громадян до прокуратури. І прокуратура ніяк не може на ці проблеми вплинути.

Тобто Закон "Про прокуратуру", як ми бачимо, має чотири повноваження. Так прописано. Але звертаю увагу, якщо взяти Закон "Про прокуратуру" і Конституцію України, то у Конституції України п’ять повноважень. Вони прописані в основному Законі України. І загальний нагляд з Конституції нікуди не дівся!

І що робити, якщо громадянин звернеться до прокуратури і напише "відповідно до Конституції України ст.121 частини 5, прошу розглянути моє звернення представляти мої інтереси з місцевою владою". Що, прокуратура йому відмовить? Він звертається відповідно до Закону. Громадянин може взагалі не читати Закон "Про прокуратуру". Він може прочитати основний Закон і напише скаргу на підставі п.5 частини 5 ст.321 прошу повідомити про розгляд мого звернення і прийняте рішення. Конституція дозволяє? Дозволяє. Закон "Про прокуратуру" звузив ці повноваження.

Владислав Куценко, помічник генерального прокурора України

Сьогодні нам потрібна довіра, довіра і ще раз довіра.

Досвід керівної роботи дійсно є проблемою для багатьох працівників. Людина могла працювати 3 або 5 років в органах прокуратури юристом, але жодного слова не сказано, що цей юрист повинен бути керівником. Є випадки, коли людина просто працювала юристом на приватному підприємстві. Але чи має ця людина достатньо фахового рівня, щоб керувати колективом?

Після проходження тестових завдань, треба поспілкуватися конкурсній комісії з претендентом і вияснити фаховий рівень і можливість ним здійснювання функцій керівника прокуратури. Тут дуже важливо, щоб обов’язково Верховна Рада України затвердила своїх представників у цих конкурсних комісіях. Бо згідно Закону, у нас 4 особи визначаються Генеральним прокурором України, а 3 особи визначаються Верховною Радою України. При цьому, якщо Верховна Рада України не призначить своїх 3 представників, то будуть працювати тільки 4 особи, визначені Генеральним прокурором України. Знову ж таки ми отримаємо звинувачення з боку громадянського суспільства: ".от бачите знову Генеральна прокуратура призначає своїх, зі своєї команди, без залучення народних депутатів…".

Присутність на цих конкурсах народних обранців буде сприяти відкритості конкурсу. Це дуже важливо. Це завдання всіх органів влади. Це буде відкритість.

Вважаю, законодавство потребує змін щодо фахового рівня претендентів на посади. Сподіваюсь на підтримку з боку народних депутатів.

Больше новостей о: Генпрокуратура


Архив
Новости